Добавлено (11.02.2008, 22:04)
---------------------------------------------
Історія :
Івано-Франківськ — обласний центр, один з найбільших економічних і культурних центрів на заході України.
Перша згадка про це місто під назвою Станиславів відноситься до 1662р., коли воно одержало магдебурзьке право. Місто було засноване як фортеця для захисту від набігів кримських татар та опорний пункт польських магнатів Потоцьких у галицькій землі. Фортеця неодноразово витримувала облогу турецьких та російських військ.
Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. В його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про “ідеальне місто”, що втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам’яницях. За оригінальність архітектури наше місто інколи називають “малим Львовом”.
У XVIII -XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів (від 1804 - Австрійської імперії, від 1867 р. — Австро-Угорщини). В розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців поляки, євреї і вірмени, національні громади яких були тут досить численними.
Громадське життя сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена “Руська рада” (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці.
Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання, шкірфірма “Плай”.
У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори “Товариства руських женщин” (пізніша назва — “Союз українок”). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні.
Під час першої світової війни, у 1915-1916 рр. за місто точились жорсткі бої. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах.
Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка.
Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. В цей час тут побували визначні українські діячі М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра, Є.Коновалець.
З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів - у складі Радянського Союзу. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВД в’язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в’язниці на момент розв’язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем’янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем’янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння.
Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під фашистською окупацією. Боротьбу із загарбниками очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. В серцях прикарпатців досі відзивається болем прилюдний розстріл окупантами 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях фашисти знищили понад 100 тис. мирних громадян.
У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було переіменоване і відтоді носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут бував, мав добрих друзів, писав і читав свої твори.
Івано-франківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України. А у 2004 році прикарпатці перші вийшли на майдан, з якого виросла “Помаранчева революція” і підтримали теперішнього президента Віктора ЮЩЕНКА.

Архітектура:
Івано-Франківськ – величний центр Західної України, де представлені багато архітектурних течій, які заворожують не лише туристів, відвідувачів та людей, що приїхали у справах, але й самих мешканців, погляд яких кожного разу завмирає проходячи по вулицях Іванно-Франківська. Любителів сакрального туризму порадує оновлена площа Шептицького, місцева ратуша та загадкове яйце по середині фонтану, одна з найдавніших споруд - ренесансний Парафіяльний костел (1703 р.), що був свого часу фамільною молитовнею й усипальницею графів Потоцьких. Тепер у ньому функціонує Художній музей, де зосереджені цінні пам’ятки галицького іконопису й барокової культури, твори класиків західноукраїнського i центральноєвропейського малярства. Вірменська церква (1762 р.), де в радянські часи в ній містився Музей релігії та атеїзму, тепер - Святопокровський собор Української автокефальної церкви. Тут збудована до 2000-лiття християнства елегантна ротонда з фонтаном i фігурою Діви Марії, а також споруда колишнього єзуїтського костелу (1763 р.), тепер більше знаний як кафедральний собор Святого Воскресіння УГКЦ . Туристи можуть не тільки оглянути ці унiкальнi споруди, але й побувати на службах Божих.
Окрім, уже згадуваного Художнього музею, гості i мешканці Iвано-Франкiвська охоче вiдвiдують Краєзнавчий музей, заснований у 1939 році на основі збірок Покутського музею i музею Гуцульщини в Жаб’є ( Верховина). Нині у його фондах зберігається понад 105 тисяч експонатів. Цiкавi експозиції представлені в Музеї визвольних змагань Прикарпатського краю, iсторико-меморiальному музеї Олекси Довбуша, музеї Дениса Січинського та інших.

Релігія:
Більше 97% зареєстрованих на сьогодні релігійних громад в Україні є християнськими. Приблизно половина з них є православної традиції. Решту майже порівну поділяють католики та протестанти. До категорії “традиційних” (за неофіційною термінологією) Церков належать три основні суб’єкти православної юрисдикції, Українська Греко-Католицька та Римо-Католицька Церкви, вірменські громади, як також такими можна вважати деякі протестантські конфесії – лютеран, баптистів, п’ятидесятників.

Три основні суб’єкти православної юрисдикції:
Українська Православна Церква (в юрисдикції Московського Патріархату) – УПЦ (МП)
Українська Православна Церква Київського Патріархату – УПЦ УП
Українська Автокефальна Православна Церква - УАПЦ

Сьогодні в Україні існують три конфесії Католицької Церкви:
Українська Греко-Католицька Церква - УГКЦ
Римо-Католицька Церква в Україні - РКЦ
Вірменська Католицька Церква - ВКЦ

В Україні представлена також одна з “дохалкедонських” Церков – Вірменська апостольська Церква – ВАЦ. Частина вірних-християн належить до протестантських Церков. В Україні проживають також представники юдейства та мусульманства.
Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. в Україні з’являються неязичницькі громади. Динамічно зростає кількість спільнот інших релігійних та релігійно-філософських течій (буддизм), зокрема нетрадиційних та новітніх релігійних рухів.

Добавлено (31.03.2008, 16:21)
---------------------------------------------
десь мала всякого багато по англійськи про наше місто але не можу найти...))