|
Українські прислів'я, приказки, усталені вирази
| |
| fantom2 |
Дата: Понеділок, 21.01.2008, 13:14 | Повідомлення # 1 |
Головний адміністратор
Генералісімус
Група: АДМІНІСТРАТОР
Повідомлень: 642
Рейтинг: 55
Статус: Оффлайн |
ЗНАЙШОВ - НЕ СКАЧ,
ЗГУБИВ-НЕ ПЛАЧ
Українські прислів'я, приказки, усталені вирази
Київ
Видавництво «Довіра»
2002
ББК 82.3(4УКР)-6
Глибинна народна мудрість і досвід об'єдналися в українських прислів'ях і приказках про добро і зло, розум і неуцтво, дружбу і ворожнечу, що увійшли до цієї книжки. Крім того, тут уміщено усталені вирази про людські чесноти й вади, тлумачиться їх значення.
Школярі, ліцеїсти, учні гімназій, студенти, а також учителі, працівники дошкільних закладів — усі знайдуть у цій книзі золоті зерна духовності.
© Яніцька К. Л.
Упорядкування, 2002
© Міхнушев О. О.
Малюнки, 2002
© Видавництво
I8ВN 966-507-137-8 «Довіра», 2002
На хорошу квітку і бджілка летить.
***
Батькові заслуги на сина не переходять
ПРАВДА
Правда суду не боїться.
***
З пісні слова не викинеш.
***
Мужича правда є колюча,
а панська на всі боки гнуча.
***
Все минеться, одна правда
лишиться.
***
Вивели його на чисту воду.
***
Засип правду хоч золотом —
вона випливе до верху.
***
Скажи правду — наживеш ворога.
***
ДУША, СЕРЦЕ
Козак має душу широку, як степ, і серце
чисте і бездонне, як небо, вмите дощем.
***
Копай всередині себе криницю життєдайної води.
***
Пізнай себе, і ти будеш щасливим.
***
Дай серцю волю — заведе в неволю.
***
В чужу душу не влізеш.
***
ЖИТТЯ, ЩАСТЯ
Як проживеш, так і просливеш.
***
Не буде так, як думається,
а буде так, як станеться.
***
Не родися красна, а родися щасна.
***
Істинне щастя не в ваших скринях,
а в серці.
***
Щастя — як трясця: кого схоче,
того й нападе.
***
МУДРІСТЬ
Хто топиться, той і за бритву хопиться.
***
Як дасть Бог день,
то дасть пташкам поживу.
***
Чухайся віл з волом, а кінь з конем.
***
Коли злого за доброго мають,
то його гріхам віри не діймають.
***
З дужим не борись, а з багатим
не судись.
***
Легко казка кажеться, та не легко діло
робиться.
***
Коню й доброму, й ледачому потрібні
віжки, а жінці й хорошій, і поганій — різки.
***
Хто ледащо, тому Божа ласка нінащо.
***
Легко здобуте легко й забути.
***
Котре лихо менше, те й вибирай.
***
Людям дай, та й про себе дбай.
***
Хто мовчить, той двох навчить.
***
Хто шукає небезпеки, у ній і загине.
***
Краще прудкі ноги, як добрі заступники.
***
Як підмурок кріпкий, то й будинок міцний.
***
Не красен проповідник викладом,
а живим прикладом.
***
Маєш хліб, то за калачем не женися.
***
Зайва чарка ані секрету не збереже,
ані в слові не встоїться.
***
З водою та вогнем не жартуй.
***
Старого горобця на полові не обдуриш.
***
Знайшов — не скач, згубив — не плач.
***
Людина — не глина, а дощ — не дубина,
не розмочить і не поб'є.
***
Сонечко в дорозі не спіткнеться.
***
Буде одного сонця на небі.
***
Не на тебе самого світить сонце.
***
Дивиться рідко, та густо бачить.
***
Велика риба у малій воді не водиться.
***
Добрі вісті не лежать на місці.
***
Сумління — найкращий порадник.
***
Водою воду не загатиш.
***
Шила в мішку не сховаєш.
***
Який Сава, така й слава.
***
Риба шукає, де глибше, а людина —
де краще.
***
Ні Богу свічка, ні чорту кочерга.
***
Не смійся з старих, сам такий будеш.
***
Тримай голову в холоді, живіт у голоді,
а ноги в теплі.
***
Зустрічний вітер навіть вороні заважає.
***
Подумай двічі, а тоді скажи слово.
***
Хто вище злізе, дужче падає.
***
Кров — не водиця, проливати
не годиться.
***
Не такий страшний чорт, як його
малюють.
***
Гладь коня вівсом, а не батогом.
***
Дарованому коневі в зуби не дивляться.
***
Кінь на чотирьох ногах і то спотикається.
***
І на гладкій дорозі люди ноги ламають.
***
Коза на базар не хотіла йти, та її повели.
***
Коли б кізка не скакала, то і ніжки не
зламала б.
***
Підождіть: прийде коза до воза
сіно смикати.
***
Краще погана дорога, ніж поганий
супутник.
***
Тихше їдеш — далі будеш.
***
Не рубай тієї гілки, на якій сидиш.
***
Клин клином вибивають.
***
За малим поженешся — велике загубиш.
***
За солодкі ночі гіркі дні приходять.
***
У решеті води не наносиш.
***
За водою підеш, то й не вернешся.
***
З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
***
У каламутній воді рибу ловлять.
***
Що з воза впало, те пропало.
***
Краще раз побачить, як тричі почуть.
***
Сім раз відмір, один раз відріж.
***
Як ідеш, дивись під ноги:
хоч грошей не найдеш, так носа
не наб'єш.
***
Тиха вода греблю рве.
***
Непроханий гість гірше татарина.
***
Гість лави не засидить.
***
Коли не піп, то не смикайся в ризи.
***
Хто любить музику,
той не може не любити життя.
***
Гадка за морем, а смерть за плечима.
***
З панським не рівняй свого язика.
Коли довгий, то прикоротять,
коли короткий, то витягнуть.
***
Попався, жучку, панові в ручку.
***
Хто в біді дав, дав два рази.
***
Нехай буде гречка, аби не суперечка.
***
Одне «зараз» краще трьох «потім».
***
Смерть не справник — не підкупиш.
***
Писаного сокирою не вирубаєш.
***
Де хто літував, хай там і зимує.
***
Від жару і камінь трісне.
***
По заячому сліду іноді находять ведмедя.
***
Близько лікоть, та не вкусиш.
***
Без перевесла і віник розсиплеться.
***
Було б корито, а свині знайдуться.
***
Голодній курці просо сниться.
***
Любиш кататись — люби і саночки возити.
***
На хорошу квітку і бджола летить.
***
Не за те вовка б'ють, що він сірий,
а за те, що вівцю з'їв.
***
Нема диму без вогню.
***
Одна ластівка весни не робить.
***
Не тепер по гриби ходить—восени,
як будуть родить.
***
Про дорогу скажеш, кума, як пройдеш
по ній сама.
***
З миру по нитці — голому сорочка.
***
Пошануй одежину раз,
вона тебе — десять раз.
***
Будь сильний духом, а не новим
кожухом.
***
Де двоє, там рада, а де третя, там зрада.
***
Від гніву старієш, від сміху молодієш.
***
Люди не раки: з лиха
не почервоніють.
***
Не місце людину красить, а людина
місце.
***
Єва та й та грішна, а про нас
і балакать нічого.
***
Всі хвалять добро, та не всіх
хвалить воно.
СЛОВО
Рана загоїться, зле слово — ніколи.
***
Удар забувається, а слово
пам'ятається.
***
Слово не стріла, а глибше ранить.
***
Обмова — полова: вітер її рознесе,
але й очі засипле.
***
Не говори, що знаєш, але знай,
що говориш.
***
Наймогутніша зброя — слово.
***
Гірше болить від язика, як від ножа.
***
Стережися людини, що не говорить,
і собаки, що не гавкає.
***
Тисячу раз пожалієш, що сказав,
а раз, що змовчав.
***
Словами — наче листом стеле,
а ділами — наче голками коле.
***
їж пиріг з грибами, держи язик
за зубами.
***
Слово — не полова, язик — не помело.
***
Вода все змиє, крім лихого слова.
***
Сказане слово — було і нема,
а написане живе вічно.
ЗДОРОВ'Я
Хворому і багатство не миле.
***
Подивись на вид та й не питай
про здоров'я.
***
Плохеньке порося і в петрівку мерзне.
***
Здоров'я маємо — не дбаємо,
а стративши — плачем.
***
Людину 20 років гріє кров,
ще 20 — кожух, а далі вже, як не піч,
то ніщо не зігріє.
***
Як сорок літ стане, жінка в'яне.
***
Бережи одяг, поки новий, а здоров'я,
поки молодий.
ЧАС
Бережи час — його за гроші не купиш.
Згаяного часу і конем не наздоженеш.
***
Час все лікує.
***
Час, як вода, все йде вперед.
***
Не тим час дорогий, що довгий,
а тим, що короткий.
***
Свій розум май
і людей питай
***
Хто людей питає, той і розум має.
***
Розумного пошли — одне слово скажи,
дурня пошли — три скажи та й сам
за ним піди.
***
Розумному натяк, дурному кийок.
***
Розумний слова побоїться,
а дурневі й батіг не допоможе.
***
Розумний не подивує, а дурний
не побачить.
***
Розуму не позичиш.
***
Розуму за гроші не купиш.
***
Золото без розуму — болото.
***
І сила перед розумом никне.
***
Сила без голови шаліє, а розум без сили
мліє.
***
Що голова, то розум.
***
Голова не на те, щоб тільки шапку
носить.
***
Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.
***
Борода не робить чоловіка мудрим.
***
Не учися розуму до старості, але до смерті.
***
Всяк розумний по-своєму: один спершу,
а другий потім.
***
Два хитрих мудрого не переважать.
***
Чим розумний стидається,
тим дурний величається.
***
Розумного на покуті саджають для честі,
а дурня — для сміху.
***
Не бійся розумного ворога,
а бійся дурного приятеля.
Краще з розумним загубити, як з дурнем
знайти.
***
Мудрий не все каже, що знає,
а дурень не все знає, що каже.
***
Не бажай синові багатства, а бажай розуму.
***
Кому біда докучить, то й розуму научить.
Колос повний гнеться до землі,
а пустий догори стирчить.
***
Краще догана мудрого, як похвала
дурня.
Розумний учить, дурень повчає.
***
Розумний розсудить, дурень осудить.
***
По одежі стрічають, по уму проводжають.
***
Маєш голову, май же й розум.
***
До булави треба голови.
***
В голову, як у торбу, що знайдеш,
те й сховаєш.
***
Око бачить далеко, а розум ще далі.
***
Перед розумом і сила поступається.
***
Розумній голові досить дві слові.
***
Людей питай, а свій розум май.
***
Говори мало, слухай багато, а думай ще
більше.
***
Розум не в бороді, а в голові.
***
На всякого мудреця досить дурості.
***
Кожний мудрий свого дурня знайде.
***
Не той голова, що дуже кричить,
а той, хто вміє навчить.
***
Менше говори, а більше слухай.
***
Як голова сивіє, то людина мудріє.
***
Розумний птах шкодує пір'я,
мудра людина шкодує слова.
***
Розумний не той, хто багато говорить,
а той, хто багато знає.
***
Розумний почує раз, а здогадається
десять раз.
***
Розумна людина схожа на джерело.
***
У розумного джигіта кінь не стомиться
і халат не зноситься.
***
У розумної голови сто рук.
***
Людину цінують не за роки,
не за гроші, а за розум.
***
Де розумом не дійду, то в книжці знайду
***
Хто дає життя розуму, той не вмирає.
***
Вчитися доброму — погане на ум
не прийде.
***
Від науки міцніють розум і руки.
***
Не перо пише, а розум.
***
Мудрий не дасться за ніс водити.
***
Не краса красить, а розум.
***
Розумна голова сто голів годує,
а дурна і себе не прогодує.
***
Дурний кисне, а розумний
все промислить.
***
На розумного і дивитись гарно,
з розумним і жити добре.
***
Розумний мовчить, коли дурень бурчить.
***
Краса розуму не прибавить.
***
Сіль-хліб кусай, а розумних людей слухай.
***
Розумну річ гарно й слухати.
***
Спочатку подумай, а потім і нам скажи.
***
І за мовчання гостинці дають.
***
Не втримався за гриву, за хвіст
не втримаєшся.
***
Якби мені той розум, що приходить
опісля.
***
Який розум, така й мова.
***
Повний чайник мовчить, неповний —
шумить.
***
Багатством розуму не купиш.
***
Велика ріка тече спокійно, розумна
людина не підвищує голосу.
***
В розумній бесіді — розуму наберешся,
а в дурній і свій загубиш.
***
Кожен день життя додає
часточку мудрості.
***
Краще бути слугою мудреця,
ніж господарем дурня.
***
Можна бути скромним, хоч і не мудрим,
але не можна бути мудрим,
не маючи скромності.
***
Мудрого і без слів пізнають.
***
Мудрим ніхто не родився, а навчився.
***
Байдуже, скільки літ за плечима,
а важливо, чи набрався розуму чоловік.
***
Не володій добром, а володій умом.
***
Освіта — гість, розум — господар.
***
Від очей мало користі, коли розум
сліпий.
***
Від розумного навчишся, від дурного
розучишся.
***
Свій розум нікому не віддавай.
***
Сила ломить все, а розум — силу.
***
З мудрим камінь носи, а з дурнем
і каші не їж.
***
З розумним говорити — що мед пити.
***
З розумом жити — радіти,
а без розуму — мучитись.
***
Розуму і за морем не купиш.
***
Розуму і гроші не замінять.
***
Розуму на базарі не купиш.
***
Розумний ще з літа думає про зиму.
***
Скільки голів, стільки й умів.
***
Щастя без розуму — торбина дірява.
***
Обережність — мати мудрості.
***
Перемагай труднощі розумом,
а небезпеку — досвідом.
***
Не вчи вченого їсти хліба
печеного.
***
Кожна голова по-своєму кива.
***
Не спитавши броду, не лізь у воду.
***
Молодість плечами міцніша, старість —
головою.
***
Молодий — на битву, старий — на думу.
***
Змолоду дірка, на старість — діра.
***
Говори не про те, що прочитав,
а про те, що зрозумів.
***
Якщо не бачиш, зійди на гору;
якщо не розумієш, запитай у старших.
***
На курган зійдеш — легко дихаєш,
із старим говориш — розумне чуєш.
***
Не зневажай поради старих.
***
Поради спитай у того, хто перше тебе
зносив сорочку.
***
Хто питає, той не блудить.
***
Розумний і знає, але спитає, а дурний
і не знає, і не питає.
***
Хочеш знати дорогу — спитай тих,
хто ходив по ній.
***
Розумний учень випередить учителя.
***
Десять знаючих не гідні одного,
який діло робить.
***
Один досвід важливіший семи правил
мудрості.
***
Сім мудреців дешевше однієї досвідченої
людини.
***
Знайка все з півслова розуміє,
а незнайка на все тільки рота роззявляє.
***
Краще з розумним у пеклі, ніж з дурнем
у раю.
***
Треба розумом надточити,
де сила не бере.
Діло майстра величає
***
Довгий день до вечора, коли робити
нічого.
***
Посій у пору, будеш мати зерна гору.
***
Буде той голодний, хто жнивами
холодочка шукає.
***
Не робота сушить, а турбота.
***
Без діла жити — небо коптити.
***
Робота не вовк, в ліс не втече.
***
Орати — в дуду не грати.
***
Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
***
Кляча воду возить, а козел бородою трясе.
***
Очі страхаються, а руки зроблять.
***
Білі руки чужу роботу люблять.
***
Не розкусиш горіха — не з'їси ядра.
***
Щоб рибку з'їсти, треба в воду
лізти.
***
Хто рано встає, тому Бог дає.
***
Дивлячись на ліс, не виростеш,
а дивлячись на людей, багатим не станеш.
***
За один раз дерева не зрубаєш.
***
З Богом починай, а руками кінчай.
***
Гірка праця, та хліб солодкий.
***
Легше руками працювати,
як головою.
***
Добрий урожай — продавай раніше,
поганий урожай — продавай пізніше.
***
Сталь гартується в огні, а людина —
У труді.
***
Скоро дерево садять, та не скоро
з нього плоди їдять.
***
Не нагодуєш коня — далеко
не поїдеш.
***
Сьогоднішньої роботи не залишай
на завтра.
***
Не відкладай на завтра того, що можна
зробити сьогодні.
***
Умів почати — умій закінчити.
***
Криком дуба не зрубаєш.
***
Без діла псується сила.
***
Не терти, не м'явши, калача не їсти.
***
По роботі знати майстра.
***
Із спання не купиш коня, а з лежі
не справити одежі.
***
На чужий коровай очей не поривай,
а рано вставай та собі учиняй.
***
Не тим хороша, що чорноброва,
а тим, що діло робить.
***
Швидкої роботи ніхто не хвалить.
***
Ласа кішка до риби, та в воду не хоче
лізти.
***
Як сам не зробиш, то й Бог не поможе.
***
Хто полю годить, тому жито родить.
***
Ноги носять, а руки годують.
***
Хто добре робить, той не хвалиться нікому.
***
Труд для людини — здоров'я і життя.
***
З галасу каші не звариш.
***
Добре роби, скільки можеш,
від того не занеможеш.
***
Хто рано підводиться, за тим
і діло водиться.
***
Хто діло робить, а хто ґав ловить.
***
Зробив, як у рукавицях.
***
Найсмачніший хліб від свого мозоля.
***
Не вчи орла літати, а солов'я співати.
***
Ремесло — не коромисло, плеч не відтягне.
***
Ремесло на плечах не висить і хліба
не просить, а хліб дає.
***
Добре тому ковалеві, що на обидві
руки кує.
***
Хто робить лемеші, той їсть книші.
***
Швець знай своє шевство,
а в кравецтво не мішайся.
***
Що б то був за швець, коли б усім
на один копил чоботи шив.
***
Як хочеш шити, то перш вузлика зав'яжи.
***
Що маєш робити, то зроби сьогодні,
а що маєш з'їсти, то з'їж завтра.
***
Куй залізо, поки гаряче.
***
Не доженеш і конем, що запізниш
одним днем.
***
Краще на п'ять хвилин раніше,
ніж на хвилину пізніше.
***
Краще нині горобець, ніж завтра
голубець.
***
Відстанеш годиною — не здоженеш
родиною.
***
На годину спізнився, за рік не доженеш
***
Згаяного часу і конем не доженеш.
***
Що нині утече, то завтра не зловиш.
***
Не поговоривши з головою, не бери руками.
***
Не той молодець, що починає,
а той, що кінчає.
***
Коли став робить, то байдики не бить.
***
Кінець діло хвалить.
***
Зробив діло — гуляй сміло.
***
Вмій пожартувати, та знай,
коли перестати.
***
Діло майстра боїться.
***
Майстер — золоті руки.
***
Не те дороге, що з червоного золота,
а те дороге, що доброго майстра.
***
Який майстер, така й робота.
***
Не поклавши, не шукають.
***
Як спечеш, так і з'їси.
***
Як постелиш, так і виспишся.
***
Як пошиєш, так і зносиш.
***
Що посієш, те й пожнеш.
***
Терпіння і труд все перетруть.
***
Не в тім турбота, що багато роботи,
а тоді турбота, як її нема.
***
Старається, як мурашка.
***
Щасливою і красивою людина
у праці стає.
***
Хто багато робить, той багато і вміє.
***
Без охоти нема роботи.
***
Руки малі, та до роботи вдалі.
***
Землю сонце прикрашає, а людину —
праця.
***
Робота сама за себе скаже.
***
Добре діло робиться, наче казка мовиться.
***
Добре роби — добре й буде.
***
Довго мелеться, та борошна не видно.
***
За Хведорове жито, та Хведора й бито.
***
Язиком сіна не накосиш.
***
П'ятами киває, бо діла не має.
***
Недбалість — мати ледаря.
***
Не побігаєш — не пообідаєш.
***
Хто безтурботний, той не живе,
а лежить колодою на життєвій дорозі.
***
Стук-грюк, аби з рук.
# * *
Під лежачий камінь вода не тече.
***
Рання пташка дзьобик прочищає,
а пізня очки протирає.
Рання пташка дзьобик набиває,
а пізня слізки збирає.
***
Що раннє, то не погане.
***
Хто перший, той і ліпший.
***
Не одежа красить людину, а добрі діла.
***
Не б'є, не лає, але й про добре не дбає.
Нажите махом піде прахом.
Без діла слабіє сила.
***
Бджола мала, а й та працює.
***
Вовка ноги годують.
***
Треба нахилитися, щоб з криниці
води напитися.
***
Без труда нема плода.
***
Без труда не виловиш і рибки із пруда.
***
Не розбивши яєчка, не спечеш яєчні.
***
Де руки і охота, там скора робота.
***
Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
***
Очам страшно, та руки зроблять.
***
Не журись, а за діло берись.
***
Слова — полова, а праця — диво.
***
Гірко поробиш — солодко з'їси.
***
Без роботи день роком стає.
***
Без діла сидіти, то можна одубіти.
***
На охочого робочого діло знайдеться.
***
Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
***
Доки не впріти, доти не вміти.
***
Хто дбає, той і має.
***
Пороби до поту, то й поїси в охоту.
***
Без трудів не їстимеш пирогів.
***
Добре чужими руками жар загрібати.
***
На чужий труд ласий не будь.
***
Чужим добром не забагатієш.
***
Білоручки — дармоїди та недоучки.
***
Вставай до сходу сонця, працюй до ночі,
то їстимеш калачі.
Не кайся рано встати, а кайся
довго спати.
***
Маленька праця краща за велике
безділля.
Праця людину годує, а лінь марнує.
***
Роботі як не сядеш на шию,
то вона тобі сяде.
***
Коли не пиріг, то не пирожися:
коли не тямиш, то й не берися.
***
На дерево дивись, як родить,
а на людину, як робить.
***
Роботящі руки гору вернуть.
***
Вміння і труд все перетруть.
***
Що вміти, то за поясом не носити.
***
У невмілого руки не болять.
Хто знання має,
той мур ламає
***
Не вчи рибу плавати.
***
Знай більше, а говори менше.
***
Учений водить, а неучений слідом ходить.
***
Добре, коли сам усе вмієш; але зле,
коли все сам робиш.
***
Не вмієш шити золотом, то бий молотом.
***
Пізно старого коня вчити гопки.
***
Яблуню не вчи родити яблука,
уже сама натура її навчила.
***
Гни дерево, поки гнеться, учи дитину,
поки слухається.
***
Без знань і ранок — ніч.
***
Якщо ти вчений, увесь світ твій.
***
Королі панують над людьми,
а вчені — над королями.
***
Краще вчений, ніж золочений.
***
Перо сильніше меча.
***
Сильний здолає одного,
а вчений — тисячу.
***
Той, хто не вчиться, ходить у потемках.
***
Вченому і слова досить.
***
Учення краще багатства.
***
Учення — насіння знань,
а знання — насіння щастя.
***
Учений — всюди учений,
король — лише в своїм королівстві.
***
Красна пава пером, а людина знанням.
***
Вчена людина переконує словом,
а зла діє кулаками.
***
Людина без знань — лютий звір.
***
Ніж виряджатись у яскравий одяг,
краще одягнись у знання.
***
В науці старих нема.
***
Робиш для когось, а вчишся для себе.
***
Якщо за день нічому не навчився,
марно прожив день.
***
До великого терпіння прийде й уміння
***
Коли сієш, не покидай поля; коли
вчишся, не відходь від столу.
***
Хто малого не пізнав, великого
не пізнає.
* * #
Вчення гірке, та плід солодкий.
***
Почнеш у навчанні з малого,
досягнеш і більшого.
***
Не піднявшись на гору, не побачиш
долини.
***
Не помучишся — не научишся.
***
Не навчаючись і постола не сплетеш.
***
Навчаючись, дізнаєшся,
як мало ти знаєш.
***
Хочеш бути вченим — ковтай ночами
кіптяву від лампи.
***
Дійти можна тільки тоді, коли ідеш.
Якщо поле не зоране, засіки будуть
пусті; якщо книга не прочитана,
знань не прибуде.
***
Хто не соромиться запитувати,
дізнається багато, хто соромиться
питати, забуде і те, що знав.
***
Даремна праця — вудити без гачків
і учитись без книги.
***
Не бійся іти повільно, бійся
стояти на місці.
***
Не кажи «я учився», а скажи, що дізнався.
***
Недочитана книга — що непройдений шлях.
***
Корисно питати й про те, що знаєш.
***
Розпитуючи, гори перейдеш,
а мовчки і на рівнині заблукаєш.
***
Бути вчителем, переставши бути учнем,
неможливо.
***
Якщо вчитель їсть стоячи, то учні їдять
на ходу.
***
І купа книг не замінить доброго вчителя.
***
Хто не слухає свого вчителя,
заплаче кривавими сльозами.
***
Навчитись легко, навчити важко.
***
Невіглас учителя ненавидить.
***
Від учителя наука.
***
Строгість учителя корисніша
від поблажливості батьків.
***
Лише поважаючи учителя, сам станеш
учителем.
Учневі — удача, учителеві радість.
***
Без вміння і сила зайва.
***
І вчена людина повинна трудитись.
***
Мало хотіти — треба уміти.
***
На березі плавати не навчишся.
***
Досвід — найкращий учитель.
***
Уміння не відбереш.
***
Учення без уміння — не користь, а біда.
***
Учений без діла — як хмара без дощу.
***
Щоб навчитись плавати, потрібно лізти
в воду.
***
В умілих руках і сніг розгориться.
***
Якщо не вмієш гребти,
хоч не бовтай ногами в воді.
***
За вмілого і душу віддати не жаль.
***
Майстерність за плечима не носять,
а з нею добре.
***
Не голка шиє, а руки.
***
Не силою б'ються, а вмінням.
***
Не сокира теше, а столяр.
***
Поганому танцюристові й чоботи
заважають.
***
Стріляти можуть усі, та не всі попадають
у ціль.
***
Умілому скрізь місце.
Знаючий дорогу топче, а незнаючий
піч пролежує.
***
Кінь добрий, та не об'їжджений,
парубок гарний, та не вчений.
***
Легше примусити верблюда викопати
яму, ніж пояснити що-небудь неуку.
***
Краще на вівці в ліс їхати,
ніж з неуком говорити.
***
Краще сокира без топорища,
ніж людина без знань.
***
Неук — ворог сам собі.
***
Недовчений гірше невченого.
***
Неук і верблюда прийме за горбатого
коня.
***
Неук живе один раз, учений — тисячу.
***
Осла знати по вухах, ведмедя —
по кігтях, а неука — по мові.
***
Батьківські знання вченим тебе
не зроблять.
***
Поганий учень на стелі зірки рахує.
***
Папуга говорити навчиться,
та все ж людиною не стане.
***
Хоч би як учив дурного — до ранку
все забуде.
***
У неука очі незрячі.
***
Вчений син старший невченого батька.
***
Людина не навчена, що сокира не точена.
***
Учити — розум точити.
***
Ученому — світ, а невченому — тьма.
***
Без муки немає науки.
***
Наукою світ стоїть, а знаннями люди
живуть.
***
Не той грамотний, хто вміє читати,
а той, хто вміє слухати.
***
Наука навчить, як хліб родить.
***
Важко у навчанні — легко в труді.
***
Сонце відчиняє світ, а книга відкриває
очі.
***
Навчання і труд поряд ідуть.
***
Книжка — маленьке віконце, а через
нього увесь світ видно.
***
Не всяк, хто читає, в читанні силу знає.
***
Хто більше читає, той більше знає.
***
І я колись під школою ночував.
Грамотний — видющий і на все тямущий.
***
Не бійся, коли не знаєш: страшно,
коли знати не хочеться.
***
Не на користь книжку читати,
коли вершки лише хапати.
***
Де грамотні люди, там біди не буде.
***
Наука і труд добрі плоди дають.
***
Не бурчи, та навчи.
***
Людина без книги — пень неотесаний.
***
Книга вчить, як на світі жить.
***
Хто грамоти вміє, той краще сіє.
***
Добре того вчити, хто хоче все знати.
***
Книги — це ріки, що наповнюють світ,
це джерела мудрості, адже в них
глибина незміряна, пірнаючи в яку,
добуваєш дорогі перли.
***
Навчитись хорошому мало і сотні днів,
навчитись дурному вистачить
і години.
*** |
| |
| |
| The_Tooth_Fairy |
Дата: Неділя, 27.01.2008, 17:04 | Повідомлення # 2 |
Сама_по_собі
Підполковник
Група: Постійні відвідувачі
Повідомлень: 1067
Рейтинг: 25
Статус: Оффлайн |
Жодна чеснота не спокутує пороків. Час — чесний чоловік. Люби істину, але будь поблажливим до помилок. Вірний спосіб судити про характер і розум людини по вибору нею книжки і друзів. Сміхом виправляють мораль. Із усіх критиків найбільш великий, найгеніальніший, найбільш непогрішимий — час. Кожна людина несе відповідальність перед усіма людьми за всіх людей і за все. Людина створена для щастя, як птах для польоту. Мій спосіб жартувати — це казати правду. На світі немає нічого смішнішого. Добрій людині буває соромно навіть перед собою. Історія природи починається з добра, бо вона — творіння Боже; історія свободи — зі зла, бо вона є справою рук людських. Держави гинуть тоді, коли не можуть відрізнити добрих людей від поганих. Правда — наче гірке питво, неприємне на смак, але воно відновлює здоров'я. Без праведника не стоїть село. Ні місто. Ні вся земля наша. Якщо дорослий зовсім забуде дитину в собі, він перетвориться в машину для їжі, задоволення, добування грошей. Віддай людині крихітку себе.
За це душа поповнюється світлом. Сердяться слабкі душі, сильні — ненавидять або прощають. Слава — величезний стимул. Любов і дружба — взаємна луна; вони дають стільки, скільки беруть. Любов до батьків — основа всіх чеснот. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. Скільки років кохаю,
а закохуюсь в тебе щодня. Якщо тебе ніколи не охоплювало бажання обійняти всю землю, прилащити бродячого собаку, підняти із землі зірваний листок і цілувати його — значить, ти ще не любив.
 |
| |
| |
| Дівча:) |
Дата: Вівторок, 24.06.2008, 15:33 | Повідомлення # 3 |
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 28
Рейтинг: 5
Статус: Оффлайн |
Кожен має право бути дурнем.
З миру по нитці - ікра на батоні.
Чим далі в ліс - тим зліші дятли.
Якщо хочеш найти спільну мову з дівчиною, краще помовчи.
Хто не падав - той не піднімався.
Дорослим бути добре, а дитиною краще! |
| |
| |
| fantom2 |
Дата: Середа, 27.06.2012, 21:40 | Повідомлення # 4 |
|
Головний адміністратор
Генералісімус
Група: АДМІНІСТРАТОР
Повідомлень: 642
Рейтинг: 55
Статус: Оффлайн |
Не зневажай навчанням змолоду.
***
Не той багато знає, хто довго жив, а той,
хто багато вчився.
***
Не вчись ламати, а вчись
будувати.
***
Повторення — мати навчання.
***
Пізно встав — день втратив, у молодості
не вчився — втратив життя.
***
Ремеслу учитись — старості нема.
***
У дружби немає межі, у знань
немає дна.
***
Учення в старості — це запис
на піску, учення в модості —
це різьба на камені.
***
Учись змолоду — під старість
не будеш знати голоду.
***
Учитись — все рівно що гребти проти
течії: тільки перестанеш, тебе назад
потягне.
***
Учитись і в шістдесят не пізно.
***
Учитись — що візка на гору тягти:
відпустиш — назад котиться.
***
Чого в молодості не навчився,
того і під старість знати не будеш.
***
Щоб навчитись трудолюбству,
треба три роки; щоб навчитись лінощів —
тільки три дні.
***
Без грамоти, як без свічки — поночі.
***
Грамота — другий язик.
***
Грамоті вчиться — завжди пригодиться.
***
Грамотію й книга в руки.
***
Якщо хочеш пізнати істину,
починай з азбуки.
***
Хто грамотний, той бачить
чотири ока.
***
Науку вивчають з азів, дружбу
бережуть спочатку.
***
У науці нема коротких шляхів.
***
Якщо лизати чорнило, вченим
не станеш.
***
Якби спостерігаючи можна було б
навчитись, то собака давно став би
м'ясником.
***
В умілого і долото рибу ловить.
***
Не за бороду — за розум шанують.
***
Наука хліба не просить, а хліб дає.
***
Грамота — не товариш, а правду каже.
***
Шануй учителя як родителя.
***
За одного вченого дають десять
невчених, та й то не беруть.
***
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
***
Вчення — світ, а невчення — тьма.
***
Вчення в щасті украшає, а в нещасті
утішає.
***
Вік живи — вік учись.
***
Не кажи «не вмію», а кажи «навчусь».
***
Чого навчився, того за плечима не носити.
***
Хто хоче більше знати, треба менше спати.
***
Потрібно учиться — завжди пригодиться.
***
Вчитися ніколи не пізно.
***
Чого Івась не навчиться,
того й Іван не буде знати.
***
Учись змолоду — пригодиться на старість.
***
Письменний бачить більше поночі,
як неписьменний удень.
***
Страшне перо не в гусака.
***
Що написане пером, не вивезеш і волом.
***
Пташка красна своїм пір'ям,
а людина своїм знанням.
***
Спочатку «аз» та «буки», а потім і науки.
Сонце зігріває повітря,
друг — душу
***
Не давай грошей — не втрачай дружби.
***
Що за дружба — і сокирою
не розрубаєш.
***
В гурті робити, як з гори бігти.
***
Ворон ворону очей не виклює.
***
Юнь до коня, а молодець до молодця.
***
Знайся кінь з конем, а віл з волом.
***
Не дарунок дорогий, а дорога любов.
***
Ми з тобою, як риба з водою.
***
Нема друга — шукай, а знайшов —
бережи.
***
Без біди друга не пізнаєш.
***
Недруг піддакує, а друг сперечається.
***
Своїх друзів наживай, та й батькових
не втрачай.
***
Друга за гроші не купиш.
***
Для приятеля нового не пускайся старого.
***
Поділена радість подвійна, а поділене
горе вдвічі менше.
***
Не той друг, що медом маже,
а той, хто правду каже.
***
У лиху годину пізнаєш вірну людину.
***
Щоб пізнати людину, треба з нею
пуд солі з'їсти.
***
Дружній череді вовк не страшний.
***
Ниточка доведе до клубочка.
***
Одним пальцем і голки не втримаєш.
***
Де дружніші, там і сильніші.
***
Дружби дружбою шукають.
***
Дружба — велика сила.
***
З добрим дружись, а лихого стережись.
***
Міцну дружбу і вогонь не спопелить.
***
З паном не дружись, а жінці не звіряйсь.
***
Добре братство — краще багатства.
***
Згода будує, а незгода руйнує.
***
Ніколи не треба нехтувати товариською
допомогою.
***
Добрий чоловік — надійніше кам'яного
мосту.
***
В гурті і смерть не страшна.
***
Дружні сороки і орла заклюють.
***
Собором і чорта поборем.
***
Яка громада, така і рада.
***
Без ради і військо гине.
***
Де згода панує, там і горе танцює.
***
Краще солом'яна згода, як золота звада.
***
Берись дружно, не буде сутужно.
***
Дерево міцне корінням, людина —
друзями.
***
Семеро одного не ждуть.
***
Один у полі не воїн.
***
Один цвіт не робить вінка.
***
Одна бджола мало меду наносить.
***
Один гусак поля не витопче.
***
З одної ягоди немає вигоди.
***
Одною рукою в долоні не заплещеш.
***
Одна головешка в печі гасне,
а дві в полі горять.
***
Живи для людей, поживуть люди
і для тебе.
***
З сусідом дружи, а тин городи.
***
Сусід не захоче, то й миру не буде.
***
Ворог хоче голову зняти, а Бог
і волосини не дає.
***
Піший кінному не товариш.
***
Не зійшлись звичаями — не бути дружбі.
***
Дурний розумного, а п'яний тверезого
не люблять.
***
Два коти в однім мішку не влежаться.
***
Бійся друга, як ворога.
***
Нікому не вір, то й ніхто не зрадить.
***
Козла бійся спереду, коня — ззаду,
а лиху людину — з обох боків.
***
Відігрів змію за пазухою.
Де незгода, там часто шкода.
***
Зло — зла й сподівайся.
***
Лихий доброго псує.
***
Від лихого поли вріж та тікай.
***
Бійся не чорта, а лихого чоловіка.
Добре ім'я — найкраще
багатство
ЛЮДИНА
Рибам — вода, птахам — повітря,
а людині — вся земля.
***
Людина не ангел.
***
Тричі людина дивна буває: родиться,
жениться, помирає.
***
Родився — малий, виріс дурний,
помер старий.
***
Що у брата в руках, бачу; що в нього
на умі, не бачу.
***
Нога нозі друг, а рука руці ворог.
***
Не очі бачать, а людина; не вуха чують,
а душа.
***
Язик мій — ворог мій.
***
У вухах дзвенить — хтось лихом згадує.
***
Хто в темряву дивиться, той од світла
кривиться.
***
Вміє поміж дощ ходити.
***
Не дай, Боже, з Івана пана.
***
Цікавій Варварі носа увірвали.
***
З Богом, Парасю, коли люди трапляються.
***
Дівка без коси не має краси.
Дівка не без щастя, козак не без долі.
***
Дівка — чужа поміч.
***
Дівка, як верба: де її посадиш,
там і прийметься.
***
Дівочий вік — як маків цвіт.
***
Дівочі сльози — як весняний дощ.
***
Дівчина, як тінь: ти за нею — вона
від тебе, ти від неї — вона за тобою.
***
З гарної дівки гарна молодиця.
***
Ні жінка, ні дівка — людська поговірка
***
Не вибирай дівку, як у церкву йде,
а як свиням їсти несе.
***
Честь дівоча щастя береже.
***
Хто втрачає ім'я людини, той втрачає все.
***
Молодець проти овець, а проти молодця
сам вівця.
***
І на сонці є плями.
СОВІСТЬ
Чистота духовна краща тілесної.
***
Краще жити бідняком, ніж розбагатіти
гріхом.
***
Грішне тіло й душу з'їло.
***
У кого є страх, у тому є Бог.
***
У кому є Бог, у тому є й сором.
* * #
Хто Бога не боїться, той і людей
не соромиться.
***
Совість без зубів, а загризе.
***
Руку, ногу переломиш — заживе,
а душу поламаєш — не заживе.
***
Бережи одяг знову, а честь змолоду.
***
Сором — не дим, очей не виїсть.
***
Хоч наплюй в очі: йому все Божа роса.
***
Ні Бога не боїться, ні людей
не соромиться.
***
Душа християнська, та совість циганська.
***
Добре ім'я — найкраще багатство.
ЛІНОЩІ
Доки грім не гримне, мужик
не перехреститься.
***
Де дівка не плетена, там і хата не метена.
***
В ліні вогню не сховаєш.
***
У ледачого хазяїна і чоботи
з ніг украдуть.
***
Жвавий як рак на греблі.
Умійко по дорозі біжить, а невмійко
на печі лежить.
***
Лінивий у своїй хаті змокне.
До роботи плачучи, а до танців скачучи.
***
Хто нічого не робить, той ніколи
не має часу.
***
У нероби завжди неврожай.
***
Лінивий двічі робить, а скупий два рази
платить.
***
Грім не гряне — ледачий не встане.
***
Як проголодається, то хліба дістати
догадається.
***
Пішла Настя в поле жати, та забула
серпа взяти; серп узяла — хліб забула,
таки Настя дома була.
***
Ховається од роботи, як пес од мух.
***
У ледачого пасічника і бджоли ледачі.
***
Лежить на бочку та дивиться на річку.
***
На роботу — позаду всіх, на їду —
попереду перших.
***
У лінивого що надворі, те й на столі.
***
У ледачого робота з рук валиться.
***
Сонливого не добудишся, лінивого не
дошлешся.
***
Добре лінивого по смерть посилати.
***
Лінь людину не годує.
***
Не ображайсь на сусіда, якщо спиш
до обіда.
***
Лінивому завжди свято.
***
Лінощі псують людину.
***
Де господар не ходить, там нивка
не родить.
***
Без господаря двір плаче, а без господині — хата.
***
Ледачому завжди важко.
***
І за холодну воду не візьметься.
***
Робить як мерзле горить.
***
З кутка в кут — і вечір тут.
***
Іван у дуду грає, а сім'я з голоду помирає.
***
Трутням свято і в будень.
***
На печі сидячи генералом не станеш.
ВПЕРТІСТЬ
Найшла коса на камінь: коса не втне,
камінь не подається.
***
Хоч піду до їх, та не піду в двір,
хоч піду в двір, та не піду в хату;
хоч піду в хату, та не сяду за стіл;
хоч сяду за стіл, та не буду їсти.
***
На мені покатається як на їжаку.
***
Горбатого виправить могила, а упертого
дубина.
***
Така правда як на вербі груші.
***
ГЛУПОТА
На дурній підвалині розумний будинок
не виросте.
***
Не знає права, що робить ліва.
***
Був би послом, якби не був ослом.
***
Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи.
***
Хоч кілка на голові теши, а він своє.
***
Говори до нього — як горіхом об спину.
***
Як коня вкрали, він стайню замкнув.
***
Товчеться, як Марко по пеклу,
а все без толку.
***
Нічого дзеркало винить, коли пика погана.
***
Не поможе ні мило, ні вода,
коли така врода.
***
Глянь на воду та на свою вроду.
***
Борода до пояса, а розуму ні волоса.
***
У чужім оці порошинку бачиш,
у своїм і стебла не помічаєш.
***
У нього бракує клепки в голові.
***
Верба хоч і товста, та зсередини пуста.
***
В кого в голові розсада, не поможе
і посада.
***
Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
***
З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
***
У короткого розуму язик довгий.
***
Дурень і в макітрі макогона зломить.
***
Людям косовиця, а дурень веселиться.
***
Ворона й за море полетить, та дурна
вернеться.
***
Треба дбати не про чоботи, а про ноги,
не про шапку, а про голову.
***
І дурень кашу зварить, аби пшоно
та сало.
***
За дурного головою і ногам горе.
***
Вискочив як дурень з маслом на сонце.
***
Дурням закон не писаний.
***
Під носом зійшло, а в голові
й не сіялось.
***
На голові густо, а в голові пусто.
***
Пошли дурня Богу молитися,
то й лоба розіб'є.
***
Серед трьох сосен заблудився.
Поставили козла город стерегти.
***
Нема в голові, нема і в кишені.
***
У нього в голові — колос від колосу,
що не чути і голосу.
***
Дай верблюду крила — сяде на дах
і завалить.
***
Нерозумного вчити — в бездонну бочку
воду лити.
***
Неук — гола палиця.
***
Дурний і в Києві розуму не купить.
***
Борода з лікоть, а ума з ніготь.
***
У пустій бочці більше дзвону.
***
Якщо криком можна було б
побудувати дім, то осел давно збудував
би ціле місто.
***
До лисини дожив, а розуму не нажив.
***
Дурнів не орють, не сіють,
а самі родяться.
***
Дивиться як баран на нові ворота.
***
Дурня вчити — в решеті воду носити.
***
Коли сонце орла з'їсть, камінь на воді
спливе, свиня на білку загавкає,
тоді дурень порозумнішає.
***
Лося б'ють восени, а дурня завжди.
***
Чужим розумом жити — добра не нажити.
***
Дурний та малий завжди кажуть правду.
***
Коли Бог розуму не дав, так руками
не розмірковуй. |
БРЕХНЯ
Брехнею світ пройдеш, та назад
не повернешся.
***
Хто вчора збрехав, тому й завтра і
не повірять.
***
Раз збрехав — повік брехуном став.
***
Не шукай правди в інших, коли її в тебе
немає.
***
У кого правди немає, в того й добра мало.
***
М'яко стеле, а твердо спати.
***
Брехлива свекруха невістці
не вірить.
ХИТРІСТЬ. ЛУКАВСТВО. ПЕРЕСУДИ
Лукавий не спить, а все миром колотить.
***
Без Гриця і вода не освятиться.
***
Баба бабі каже на вухо, а все село чує.
***
Переливає із пустого в порожнє.
***
Куди кінь з копитом, туди й рак
з клешнею.
***
Твоє не мелеться, то й мішка
не підставляй.
***
Не хапайся поперед батька в пекло.
***
Вертиться як в'юн в ополонці.
***
Такий, що із вареного яйця курча
висидить.
***
І з-під стоячого підошву випоре.
***
Ангельский голосок, та чортова думка.
***
На ходу підметки рве.
***
Де не посій, там і вродиться.
***
Йому пальця в рот не клади.
***
Він що кішка: як ти його не кинь,
а він все на ноги стає.
***
Уміє піймати вовка за вухо.
***
Вовка не вбив, а вже шкуру здирає.
***
Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо
***
В очі лисицею, за очі вовчицею.
***
Говорить прямо, а робить криво.
***
Ходить мовчки, кусає по-вовчи.
***
Хоч пироги пісні, так слова масні.
***
На людях — Ілля, дома — свиня.
***
Дивиться, як лис, а пахне вовком.
***
В очі співає, а позаочі лає.
***
Не довіряй вовкові череду.
***
Вовка як не годуй, а він все в ліс
дивиться.
***
Захистив, як вовк овець.
***
Такий сторож з вовка при вівцях,
як з кози при капусті.
***
Кобила з вовком мирилась, та додому
не вернулась.
***
На язиці медок, а на думці льодок.
Сама баба сметану злизала,
а на кота сказала.
***
Це ще вилами по воді писано,
а граблями скороджено.
***
За погані речі треба бити в плечі.
***
Не шелести, як віник по хаті.
***
Верзе, що й купи не тримається.
***
Стільки наговорив, що і в шапку
не збереш.
***
Меле як з гарячки.
***
Орудує язиком як циган пужалном.
***
Язиком вихати — не ціпом махати.
***
Встряла як середа в тиждень.
***
ї Хоч варила — не варила,
аби добре говорила.
і ***
Аж до діброви чути наші розмови.
***
На городі бузина, а в Києві дядько.
***
Порожній млин і без вітру меле.
***
Нащо нам музики, коли в нас довгі язики.
***
Чув дзвін, та не знає, де він.
***
Знає кума, а розуму малувато.
***
Пам'ятаю, як нині, що торік десятий
понеділок був у п'ятницю.
***
Розуміється як теля на пирогах.
***
Не вода втопила, а людська обмова.
***
Хитра людина в'ється як хмелина.
***
Не хвали в очі, не лай поза очі.
***
Живи просто, проживеш років за сто,
а будеш лукавить — чорт тебе задавить.
***
Слова ласкаві, та думки лукаві.
***
Скажеш на ніготь, а перекажуть на лікоть.
***
Заздрість здоров'я їсть.
***
Невігластво завжди чваниться.
ЗЛОДІЙСТВО
На злодієві й шапка горить.
***
Злодій — що заєць: і тіні своєї боїться.
***
Знає кішка, чиє м'ясо з'їла.
***
Хапун такий, що й з рідного батька здере.
***
Легко красти, та тяжко відповідати.
***
Не там злодій краде, де багато, а там,
де лежить відкрито.
***
Від домашнього злодія не вбережешся.
***
Темна нічка злодієві рідна мати.
***
Злодієві потурати — все одно
що красти.
***
Краденим добром не розживешся.
***
Легко прийшло — легко й пішло.
ХВАЛЬКО
Хвальби повні торби, та вони порожні.
***
З білого легко чорне зробити,
але з чорного біле — тяжко.
***
Задирай голову так, щоб шапка
не злетіла.
***
Не спіши язиком, поспішай ділом.
***
Собака гавкає, а вітер розносить.
***
Всяка лисиця свій хвіст хвалить.
***
Пани на всі сани, тільки хвости
волочаться.
***
Батьком-матір'ю не хвались, а хвались
честю.
***
Гречана каша сама себе хвалить.
***
Хвалилась кобила, що з возом горшки
побила.
***
Не кажи «гоп», доки
не перескочиш.
***
Не хвали сам себе — нехай тебе люди
похвалять.
***
На язиці густо, а на ділі пусто.
ДОБРО
Хто людям добра бажає,
той і собі має.
***
Доброму скрізь добре.
***
Робиш добро — не кайся, робиш зло —
зла й сподівайся.
***
До доброї криниці стежка утоптана.
***
Добрий собака на вітер не гавка.
***
З добрим поживеш — добре й переймеш,
а з лихим зійдешся — й свого
позбудешся.
***
Добре діло далеко розходиться,
а лихе ще й далі.
***
Коли тебе добрі люди шанують,
шануйся й сам.
ЖИТТЯ
На чиєму возі їдеш, того й пісню співай.
***
Новою дорогою йди, але й старої
не забувай.
***
З чужої біди не смійся.
***
Краще на гілочці, аніж у кліточці.
***
Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
***
Краса до вінця, а розум до кінця.
***
Горбатого могила виправить.
***
Вбери пенька — буде за панка.
***
Наш вік, як маковий цвіт: вдень на стеблі,
а ввечері на землі.
***
Вік прожити — не поле перейти.
***
На віку, як на довгій ниві: не пройдеш,
ноги не вколовши.
***
Життя любить того, хто з ним бореться,
а нищить того, хто йому піддається.
***
З ким жити, того не треба гнівити.
***
Краще вмерти стоячи, ніж жити
на колінах.
***
Про померлих говорити або добре,
або нічого.
***
Є люди, що й солов'я не люблять.
***
Є тільки двоє добрих людей на світі,
й то вже один помер, а другий
ще не народився.
***
Із сміху люди бувають.
***
Лякана ворона і куща боїться.
***
Не дав Бог жабі хвоста, щоб траву
не толочила.
***
Видно птаха по польоту.
***
Ошпарився на молоці, то й на холодну
воду студить.
***
У страху очі великі.
***
Боягуз власної тіні боїться.
***
На сміливого собака гавкає, а боягуза
кусає.
***
Вовка боятися — в ліс не ходити.
***
Вилами по воді писано.
* * *
Нате й мій глек на капусту.
***
Нате й мою баночку на дьоготь.
* * *
Язик доводить до Києва, а часом
і до кия.
***
Почав за здоров'я, а кінчив за упокій.
***
З ким поведешся, того й наберешся.
***
В чужому домі будь привітливий,
а не примітливий.
* * *
Пильнуй свого носа, а не чужого проса.
***
Шануй сам себе, шануватимуть і люди
тебе.
***
Посієш вчинок — виросте звичка.
***
Не копай другому ями, бо сам в неї
упадеш.
***
Не брудни криницю — знадобиться води
напиться.
***
Чого собі не зичиш, і другому не жадай.
***
Чуже переступи, а не візьми.
***
Не бери, де не поклав.
* * *
Зароблена копійка краще краденого
карбованця.
***
Не позичай, бо злий обичай: як віддає,
то ще й лає.
***
Рада б мати до дітей небо прихилити
та зорями вкрити.
***
На чиїй землі живеш, того і воду п'єш.
***
Вогонь — добрий слуга, але поганий
хазяїн.
***
В чужих руках завше більший шматок.
***
Як мед, то ще й ложкою.
***
У нього не розживешся і серед зими
льоду.
***
Забули воли, як телятами були.
***
Величається, як заєць хвостом.
***
Не все те золото, що блищить.
***
З поганої трави не буде доброго сіна.
***
Бачили очі, що купували,
їжте, хоч повилазьте.
***
За рідний край і життя
віддай
***
Краще на своїй стороні кістьми лягти,
ніж на чужині слави натягти.
***
Кожному мила своя сторона.
***
Де рідний край, там і рай.
***
Кожна травичка на своєму корені росте.
***
Добре тому, хто в своєму дому
не орендар, а господар.
***
За рідною землею і в небі скучно.
***
І золоті вудила коневі не милі.
***
Воля дорожча за життя.
***
Вдома і стіни гріють.
***
Кожен край має свій звичай.
***
В чужій стороні і весна негарна.
***
В чужій хаті і тріска б'є.
***
Із своєї печі і дим не гіркий.
***
Де не є добре, а дома краще.
***
Рідна земля і в жмені мила.
***
З рідної сторони і ворона мила.
***
Людина без вітчизни, як соловей
без пісні.
***
Де рідний край, там і під ялиною рай.
***
Я не проміняю свою батьківщину,
бо мені моя сопілка і вівця дорожчі
царського вінця.
(Г. Сковорода — Катерині II).
***
Для українського народу світ без пісні —
що без сонця.
***
Нема в світі, як своя країна.
Жити — Вітчизні служити.
***
На чужій стороні Вітчизна миліша вдвоє.
***
Кожна жаба своє болото хвалить.
***
Хвали чужу сторону, а сиди дома.
***
Мила та сторона, де пуп закопаний.
***
За морем тепліше, та вдома світліше.
***
За морем радість, та чужа,
а в нас і горе, та своє.
***
Своя печаль чужої радості дорожча.
***
Поганий той птах, який своє гніздо марає.
***
Про те зозуля і кує, що свого гнізда
не має.
***
Без коріння і полин не росте.
***
У чужій стороні і сокола звуть вороною.
***
Рідна сторона — мати, чужа — мачуха.
***
На чужині і собака сумує.
***
Степового коня на конюшні не втримаєш.
***
І кінь на свою сторону рветься,
а собака відгризеться і втече.
***
З рідної землі — умри, а не тікай.
***
На одному місці і камінь мохом обростає.
***
Золотоноша кругом хороша.
***
Кожному своє дороге та миле.
***
Кожна птиця своє гніздо любить.
***
Твоє хоч дорожче, та своє миліше.
***
Кожному своє і не мите, а біле.
Нащо кращий клад,
як у сім'ї лад
КОХАННЯ
Хлоп'яча любов — як вода в решеті.
***
Хто кохає, той спокою не має.
***
Чим більша любов, тим глибша
рана після зради.
***
Не допоможуть і чари, як хто кому
не до пари.
***
Судженого і конем не об'їдеш.
***
Життя без кохання — як ріка без води.
***
Кохання, вогню та кашлю від людей
не заховаєш.
***
Часом любов на крилах літає,
а часом пішки ходить.
ОДРУЖЕННЯ
Ліпше весь вік дівувати, як з нелюбом
проживати.
***
За перебір та чорта в двір.
***
За вибірки дає Бог вигрібки.
***
Бери жінку в одній льолі, аби була
до любові.
***
Жінку бери не на рік, а на вік.
***
Гарну взяти — будуть люди багато знати,
розумну взяти — не дасть і слова сказати.
***
Молодого тато й мама женять, старшого —
люди, а старого і чорт не оженить.
***
Не оженишся, поки тебе не оббрешуть.
***
Мала женихів, як маку.
***
Жінки каються, а дівчата заміж
збираються.
***
Найкраща дівка, що заміж іде.
***
Гарна дівка, як засватана.
***
Не плач, небого, що йдеш за нього,
нехай плаче він, що бере лихо в дім.
***
Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту,
яка за тебе йде.
***
Коли люб, гарний шлюб.
***
Адам з'їв кисличку, а в нас оскома
на зубах.
***
Брат любить сестру багату, а чоловік
жінку здорову.
***
Нащо й гроші, коли чоловік хороший.
СІМ'Я. РОДИНА
І в лиху годину не кидай дружину.
***
Бачать очі ревниві дальше, як орлині.
***
В сім'ї не без виродка.
***
Дім держиться не на землі,
а на жінці.
***
Бритви й жінки не позичай нікому.
***
Гроші, молода жінка і бистрі коні —
то смерть.
***
Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік
обіцяє більше, ніж дає.
***
Жіноча робота ніколи не лягає спати.
***
Добрий чоловік жінці ліпший від матері.
***
За доброго мужа жона, як ружа,
а за лихого — драба, за рік,
за два — баба.
***
У лихої свекрухи і ззаду очі.
***
В приймах приймаки і на віник кажуть
«ви», а на козу — «дядина».
***
Як дід до баби, так баба до діда.
***
Жінка для совіту, теща для привіту,
матінка рідна краща всього світу.
***
Не потрібен і клад, коли у чоловіка
з жінкою лад.
***
Жінка чоловікові подруга, а не прислуга.
***
Живуть між собою, як риба з водою.
***
Чоловік у домі — голова, а жінка — душа.
***
Од господаря повинно пахнути вітром,
а од господині — димом.
***
На красивого чоловіка дивитись гарно,
а з розумним жити легко.
***
Краще жінка сварлива, ніж дурна.
***
При добрій годині — брати й побратими,
а при лихій годині — немає й родини.
***
Сметана на голові устоялась би —
такий тихий.
Моя хата з краю.
***
Чужа жінка — лебідонька, а своя — полин гіркий.
***
Чоловік погрішив, так в людях гріх,
а жінка погрішила — додому принесла.
***
На чужих жінок не задивляйся,
а за своєю подивись.
***
Не та щаслива, що в батька щаслива,
а що в чоловіка.
***
Батьки бережуть дочку до вінця,
а чоловік жінку до кінця.
***
У поганого та недоброго чоловіка жінка
завжди нерозумна.
***
Красна пава пір'ям, а жінка чоловіком.
***
Матір ні купити, ні заслужити.
***
На світі знайдеш усе, крім рідної матері.
***
Чий корінь, того й плід.
*** |
| |
| |
| fantom2 |
Дата: Середа, 27.06.2012, 21:41 | Повідомлення # 5 |
|
Головний адміністратор
Генералісімус
Група: АДМІНІСТРАТОР
Повідомлень: 642
Рейтинг: 55
Статус: Оффлайн |
Вода все змиває, а поганого імені не змиє.
***
У кого є ненька, у того й голівонька
гладенька.
***
Добрі діти — батькам вінець,
а злі діти — кінець.
***
Де старі вівці, там і ягнята.
***
З кривого дерева крива й тінь.
***
Яке коріння — таке й насіння.
***
Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.
***
Де птахи гніздяться, там видно пташенят.
***
Малі діти не дають спати,
а великі — дихати.
***
Шануй батька-матір, будеш довголітен
на землі.
***
При сонці тепло, при матері добро.
***
Моя хата —мандрівочка,
моя сестриця — в криниці водиця,
мої перини — степові травини.
***
Нема у світі цвіту цвітішого
над маківочки, нема ж і роду ріднішого
над матіночки.
***
Восени і курчата курми будуть.
***
Не вмів слухать батька, слухай собачої
шкури.
ДІТИ
У дитини заболить пальчик, у матері —
серце.
***
Дитина до семи літ правду каже.
***
Діти — до часу, а онуки — до смерті.
***
Як не навчиш дитину в пелюшках,
то не навчиш і в подушках.
***
Багато няньок — дитина без носа.
***
Не вчи дитину штурханцями,
а хорошими слівцями.
***
Годуй сина для себе, а дочку —
для людей.
***
Чужий син дурний — сміх, а свій син
нерозумний — плач.
***
Нема батька — півсироти,
нема матері — сирота повна.
***
Свій як не заплаче, то скривиться,
а чужий і не подивиться.
***
Дитина плаче, а матері боляче.
***
Ніхто не бачить, як сирота плаче.
***
Син мій, а розум у нього свій.
***
Від малих дітей голова болить,
а від великих — серце.
***
Гни дерево, поки молоде, учи дітей,
поки малі.
***
Добрі діти доброго слова послухають,
а лихі — й дрючка не бояться.
Зимнє тепло, як мачушине добро.
***
Восени ложка води, а цебер грязі.
***
Взимку сонце крізь плач сміється.
***
Так тепло, як циганові під ятером.
***
Такий мороз, аж зорі скачуть.
***
Зимою деньок, як комарів носок.
***
Лиха тому зима, в кого кожуха нема,
чоботи — ледащо і їсти нема що.
***
Місяць лютий спитає, чи взутий.
***
У березні сім погод надворі: сіє, віє,
крутить, мутить, припікає й поливає.
***
Як сніг упаде, то пастух пропаде,
а як розтане, пастух устане.
***
До першого грому земля не розмерзається.
***
Прийде тиждень вербовий — бери
віз у дорогу дубовий.
***
Зима без снігу — літо без хліба.
***
До Миколи не сій гречки й не стрижи
овечки.
***
Коли квітень з водою, то травень з травою.
***
Весна ледачого не любить.
***
Сухий березень, теплий квітень,
мокрий май — буде хліба врожай.
Весна днем красна, а на хліб пісна.
***
Як у травні дощ надворі, то восени хліб
у коморі.
***
Май холодний — рік хлібородний.
***
Ластівки низько літають — дощ обіцяють.
***
Чайка сідає в воду — чекай доброї
погоди.
***
Пізній листопад — на тяжкий рік.
***
Як сіно косять, то дощів не просять.
***
Як риба ся ловить, то хліб ся не родить.
Тиха погода, хоч мак сій.
***
Влітку один тиждень рік годує.
***
Літо на зиму робить.
***
Готуй літом сани, а взимку воза.
***
Хто в Петрівку сіна не косить,
той зимою і в собак їсти просить.
***
Дощ у пору — золото.
***
У серпні серпи гріють, а вода студить.
***
Минув Спас — держи кожуха про запас.
***
Двічі літа не буває.
***
В холодну погоду добрий господар
і собаку на вулицю не вижене.
***
Від дощу під борону не сховаєшся.
***
Весною відро води — ложка болота,
восени ложка води — відро болота.
***
З великої хмари малий дощ.
***
Мокрий дощу не боїться.
***
Холодно в хаті, хоч вовків ганяй.
***
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє,
туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде.
***
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть,
не там, де просять, а там, де косять.
***
Де багато пташок, там нема комашок.
***
Де цвіток — там медок.
***
З однієї квітки змія бере яд,
а бджола — мед.
***
Тоді просо засівається, як глухий дуб
розвивається.
***
Верба — як трава лугова: ти її покоси,
а вона знов буде рости.
***
Де верба, там вода.
***
Бджоли раді цвіту, люди — меду.
***
Як почав орать, то в сопілку не грать.
***
На чорній землі білий хліб родить.
***
Хто про землю дбає, вона тому повертає.
***
Земля найбагатіша, вода найсильніша.
***
Сип коневі мішком, не ходитимеш
пішком.
***
Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш.
***
Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
***
Казав овес: сій мене в болото —
буду я золото. Казав ячмінь: кинь мене
в грязь, то будеш князь. Гречка каже:
а мене хоч в золу, аби в пору.
***
Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.
***
Сій вчасно — вродить рясно.
***
Не той урожай, що на полі, а той, що в
коморі.
***
Не земля родить, а руки.
***
Сім літ мак не родив, і голоду не було.
***
Синиця пищить — зиму віщить.
***
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
***
Не вчись пиво варить, учись солод ростить.
***
Коли б Бог слухав чередника,
то за літо видохла б уся череда.
***
Влітку і качка прачка.
***
Природа одному мама, а другому — мачуха.
***
На небо не скочиш, а в землю
не заховаєшся.
***
Гора має вуха, а ліс — очі.
***
Поле бачить, а ліс чує.
***
Не тим крапля камінь довбає,
що сильна, а тим, що часто падає.
***
З курми лягати, з півнями вставати.
***
Шукай вітра в полі.
***
Не будь тією скотиною, що догори
щетиною.
***
Не будь бараном, то й вовк не з'їсть.
***
З вола дві шкури не деруть.
***
Котрий віл тягне, того ще й б'ють.
***
Корові не тяжкі свої роги, а матері —
свої діти.
***
У корови молоко на язиці.
***
Дай, Боже, нашому теляті вовка з'їсти.
***
Ласкаве телятко дві матки ссе.
***
З телячим хвостом у вовки не сунься.
***
І кози ситі, і сіно ціле.
***
Дай свині роги — людей поколе.
***
Посади свиню за стіл — вона й ноги на стіл.
***
Свиня не з'їсть, поки не обваляє.
***
Свиня болото знайде.
***
Індик думав та й у борщ попав.
***
Він такий, що й кури заклюють.
***
Всяка курка не дурна: не од себе,
а до себе горне.
***
Мудріші тепер яйця, ніж кури.
***
Не вчи орла літати, а солов'я співати.
***
На те щука в річці, щоб карась не дрімав.
***
Риба — вода, ягода — трава, а хліб —
усьому голова.
***
Такі вже злі, як мухи в спасівку.
***
Восени й горобець багатий.
***
Коли появляться комарі, сій жито.
***
Багато снігу — багато хліба.
***
На новий рік прибавилось дня
на заячий скік.
***
Варвара ночі ввірвала, а дня приточила.
***
Прийде літо — все розмаїто,
прийде зима — нічого нема.
***
Осінь збирає, а весна з'їдає.
***
Весна багата на квітки, а осінь —
на сніпки.
***
На Іллі до обіду літо, а після обіду —
осінь.
***
Покрова землю листом покрива.
***
Сумний грудень і в свято, і в будень.
***
Ранок — панок: що ранком не зробиш,
то вечором не здоженеш.
***
Весна красна квітками, а осінь — плодами.
***
І в попелі іскра буває.
***
Посієш вітер — пожнеш бурю.
***
Хто вітрові служить, тому димом платять.
***
Зима спитає, де літо було.
***
Вогонь — біда і вода — біда, а без вогню
і води ще більше біди.
***
Зорі падають перед вітром.
***
Перші півні — північ, другі — до зорі,
а треті — ранок.
***
Понеділок і п'ятниця тяжкі дні, вівторок
і субота легкі.
***
У понеділок гроші віддавати —
весь тиждень трата.
***
У дорогу від'їжджай у вівторок
або в суботу.
***
У понеділок чхнеш — подарунок
на тижні.
***
У понеділок, середу і п'ятницю ніякого
діла не починай.
***
У п'ятницю курку на яйця не саджають:
курчата не живуть.
Біда біду бачить по сліду
***
Не було добра змалку, не буде
й до останку.
***
Така біда, що хоч з мосту та в воду.
***
Як одна біда йде, то й другу за собою веде.
***
Біда біду перебуде: одна мине —
десять буде.
***
Де тонко, там і рветься.
***
Навчить біда коржі з маком їсти.
***
Маємося, як горох при дорозі:
хто захоче, той скубне.
***
На віку, як на довгій ниві, всякого
трапиться, всякого хліба ізкоштується —
і твердого, і м'якого.
***
Впав у біду, як курка в борщ.
***
Життя — як у собаки на прив'язі.
***
Добре, як голому в кропиві.
***
Залишився, як на морі без весла.
***
Де один панує, там сотня бідує.
***
Пан нашкодив, а старця повісили.
***
Б'ється, як риба об лід.
***
Біда навчить вареники їсти.
***
Кому ведеться, тому і півень несеться.
***
Не думав, не гадав, як у біду попав.
***
Горе — що море: ні перепливти,
ні випити.
Чужа біда не дасть розуму.
***
Коза з вовком тягалася, тільки шкура
зосталася.
***
Біда людей єднає.
***
Не роки старять, а горе.
***
Іржа їсть залізо, а горе — серце.
***
Млин меле — мука буде, язик меле —
біда буде.
***
Кинь лихом об землю.
***
Де гроші, там і зло людське.
***
Журба — не матінка: сорочки не дасть.
***
Так сумує, що хоч з мосту та в воду.
***
Нещастя вчить, жаль навчає.
***
Чужу біду руками розведу, а до своєї ума
не приложу.
***
Ще не то біда, як у просі лобода, а біда,
як ні проса, ні лободи.
***
Бідному все вітер в очі віє.
***
Такий бідний, як мак начетверо.
***
У кишені вітер гуляє.
***
У бідного і приятелі мруть.
***
Бідному Савці нема долі ні на печі,
ні на лавці: на печі печуть, а на лавці
січуть.
***
На бідного Хому й дерево пада.
***
Родичів багато, та ніде пообідати.
***
Голодній кумі хліб на умі.
***
Дожився до самого краю.
***
Дожився, що ні свитки, ні чобіт.
***
Доживсь — штани одні, а сорочки ще
менше.
***
Надіявся дід на обід та й води не пив.
***
Коли ласувать, то й ласувать:
бий, жінко, ціле яйце в борщ.
***
На убогого всюди капає.
***
Голодному й опеньки м'ясо.
***
З Божої волі продам штани, куплю солі.
***
Попросили б сісти, та нічого їсти.
***
Є ложка, та в мисці нема.
***
Бідний до всіх рідний, а багатий нікому
не радий.
***
Благослови, владико, дерти з бідного
лико.
***
Гіркий обід без хліба.
***
Голод не сусіда, від нього не втечеш.
***
Голод не тітка: пирога не підсуне.
***
Вітер у кишенях свище.
***
Багатому і чорт гроші носить.
***
Багатому чорт дітей колише,
а бідному й няньки нема.
***
Багатому й чорти горох молотять.
***
За багачем сам чорт з калачем.
***
Багатого й серп голить, а бідного
й бритва не хоче.
***
Багатому й під гору вода тече, а бідному
і в долині треба криницю копати.
***
Коли маєш сто кіп, то й будеш піп.
***
Живе, мов у Бога за дверима.
***
Ситий голодного не розуміє.
***
Від багача не жди калача.
***
Не проси в багатого, а проси в доброго.
***
Багатство дме, а бідність удвоє гне.
РОЗДРАТУВАННЯ, ГЛУЗУВАННЯ,
ЖОРСТОКІСТЬ
Березова каша (покарання різками).
***
Бодай мого батька мордувало (вираження
незадоволення, роздратування).
***
Брати за зябра (притискати когось).
***
Брати за печінки (злити когось,
дошкуляти).
***
Брати на Бога (кепкувати, глузувати
з когось).
***
Будь воно неладне (вираження великого
незадоволення з приводу чого-небудь).
***
Випити кров (познущатися,
позбиткуватися).
***
Вовче нутро під овечою личиною
(підступна, зла людина, що приховує
свою сутність).
***
Впливати на нерви (дратувати когось).
***
Гнати в три вирви (виганяти
з лайкою).
***
Годувати лящами (ляпасами).
***
Гострити (точити) зуби
(сердитися на кого-небудь).
***
Давати чосу (дуже бити).
***
Дати здачі (відповісти ударом на удар).
***
Довести до згуби (занапастити
когось).
***
Зганяти оскому (виявляти гнів,
роздратування, мститися комусь за що).
***
Здіймати мірку з плечей
(бити когось).
***
Зривати злість (спрямувати свій гнів
на когось).
***
Іти на все (не рахуватися
ні з чим).
***
Каменем лягати на серце (кого-небудь
спіткало горе, нещастя).
Кинути рукавичку (викликати
на поєдинок).
***
Кови кувати (замислювати підступні
плани).
***
Кривавий бенкет (масові вбивства).
***
Латати боки (дуже сильно бити когось).
***
Лати латати (сильно бити когось).
***
Мінитися на лиці (інший вираз обличчя
від злості).
***
Міряти вздовж і впоперек (бити когось).
***
Місця живого нема (дуже побитий).
***
Мов муха на сонці (уїдливий, злий).
***
Не мати Бога в животі (бути жорстоким,
несправедливим).
***
Нехай йому абищо (вираження
незадоволення, роздратування).
***
Ніби колючки в душу (хто-небудь
неприємний, відразливий).
***
Огнем і мечем (з великою жорстокістю).
***
Одплатити рівною монетою (відомстити).
***
Окрити неславою (зганьбити).
***
Перевернути догори дригом
(викликати безладдя, хаос).
***
Перегинати палицю (упадати в крайність).
***
Перемивати кісточки (обмовляти когось).
***
Підіймати на кпини (глузувати з когось).
***
Підпустити шпильку (сказати
щось дошкульне).
***
Посікти на капусту (дуже побити).
***
Посіяти чвари (ворожнеча).
***
Пустити юшку (дуже побити).
***
Різати слух (неприємно вражати,
дратувати).
***
Роздавити одним пальцем (знищити
без зусиль).
***
Складати вину (звинувачувати
в чому-небудь).
***
Справити Всеношну
(примусити когось страждати).
***
Ставити мур (чинити перешкоди).
***
Точити ніж (виношувати підступні
плани).
***
Тримати за панібрата
(поводитися фамільярно з ким-небудь).
***
Умитися юшкою (облитися кров 'ю).
***
Утерти маку (суворо покарати когось).
***
Утопити в ложці води (згубити когось
з ненависті).
***
Цькувати, мов звірину (жорстоко
переслідувати).
***
Шал напав (утратити контроль над собою).
НАВЧАННЯ
Читати з голови (напам'ять).
СМЕРТЬ, ПЛАЧ, ЖАЛЬ
Амінь буде (хтось може померти).
***
Ангели взяли (хтось помер).
***
Зітерти на порох (знищити).
***
Змахнути сльозу (сплакнути).
***
Кісток не зібрати (загинути).
***
Ковтати сльози (стримувати плач).
***
Леле мені (вираження жалю,
страху тощо).
***
Наказати довго жити (померти).
***
Не топтати ряст (не жити).
* # *
Піти Нептунові на з'їзд (втопитися).
***
Піти прахом (загинути, пропасти).
***
Плакати, як мокрий апріль (гірко плакати,
шкодувати, жаліти за ким-небудь).
***
Потрапити до Нептуна в гості (потонути).
***
Пропасти мов руда миша (загинути).
***
Сльоза не пройме
(неможливо розжалобити).
ПРОБЛЕМИ, ОБСТАВИНИ,
ГОРЕ, ОБМАН
Аж очі рогом полізли (комусь
стало боляче).
***
Атмосфера розпалилася (створилася
напружена обстановка).
***
Бачити в рожевому світлі (сприймати
все чи щось ідеалізовано).
***
Бити по кишені (завдавати збитків
комусь).
***
Блудити манівцями (робити не так).
***
Богом живим прошу (вираження
настійного прохання).
***
Боже уповай (застереження від чогось
лихого).
***
Брати з бою (здобувати що-небудь,
переборюючи великі труднощі).
***
В'язнути в багнюку (потрапляти
в цілковиту залежність від когось).
***
Вести підкоп (здійснювати підступні
наміри).
***
Вивести з лабіринту (вийти із скрутного
становища).
***
Вийти сухим (уміло уникнути
неприємностей).
***
Вийти сухим з болота (уміло уникнути
покарання, будучи винним).
***
Вилетіти в трубу (розоритися).
***
Вилізти боком (погано закінчитися
для когось).
***
Вирвати з обіймів смерті
(урятувати когось).
***
Висушити очі на сухий колос
(довго й часто плакати через нещастя,
горе).
***
Водити за ніс (обманювати, обдурювати).
***
Глянути косо (виявити підозрілість,
недовіру до когось).
***
Гнути карк (виявляти покірність
перед кимось).
***
Голод не свій брат.
***
Гордіїв узол (заплутана справа, складне
сплетіння обставин).
***
Грати в піжмурки (обдурювати).
***
Губити нитку (втрачати зв'язок).
***
Дати облизня (відмовити в залицянні).
***
Дати одкоша (відмовити).
***
Дати тягу (швидко втекти).
***
Дати фори (не попустити комусь).
***
Дати фору (перемогти в чомусь).
***
Дати фука (помилитися).
***
Датися в тямки (добре запам 'ятатися).
Держати в лабетах (ставити в повну
залежність від когось).
***
Дзвонити зубами (тремтіти від холоду).
***
Дістати ланцюги на ноги (втратити
свободу).
***
Дмухати в кашу (втручатися в чужі
справи).
***
До упаду (до знемоги).
***
Добутися фавору (добути чиєїсь
прихильності).
***
З чим їх їдять? (що це таке?)
***
Забити памороки (затуманити свідомість).
***
Завдати перцю (гостро покритикувати).
***
Заганяти на слизьке (ставити у скрутне
становище).
***
Загнати на лід (поставити когось
у безвихідне становище).
***
Закопати талант у землю (не
використовувати своїх здібностей).
***
Замилювати очі (обдурювати, хитрувати).
***
Заорати носом (упасти обличчям долу).
***
Запустити коріння (міцно закріпитись
де-небудь).
***
Зарадити лихові (знайти вихід
із скрутного становища).
Заткнути за пояс (перевершити когось).
***
Збиватися на манівці (утрачати
правильний напрям).
***
Збити бучу (закричати, загаласувати).
***
Збити з пантелику (збентежити
кого-небудь).
***
Збити пиху (позбавити можливості
бути зарозумілим, чванливим).
***
Звестися нанівець (поступово
втратити силу).
***
Здавати в архів (відкидати, забувати,
усувати від виконання).
***
Земля не хоче носити (чиє-небудь
становище стає безвихідним,
скрутним).
***
Зламати обітницю (порушити
клятву).
***
Знати, почім ківш лиха (зазнати
багато горя).
***
Зняти маску (виявити свою справжню
сутність).
***
І в підметки не годиться (не бути
вартим когось).
***
І на поріг не пускати (заборонити
приходити).
***
І рідна мама не впізнала б (хтось дуже
змінився на вигляд).
***
їжа не бере (хто-небудь не може їсти).
***
Канути в минуле (зникнути, піти
в непом 'ять).
***
Кинути лихом об землю (забути біду, горе).
Класти на карб (звинувачувати
в чому-небудь).
***
Крутити законом
(порушувати юридичні норми).
***
Круті пороги (труднощі).
***
Крушити серце (завдавати болю).
***
Ладний провалитися крізь землю
(у когось виникає бажання якомога швидше
звідкись зникнути).
***
Лежати на серці (гнітити когось, турбувати).
***
Линути серцем (рватися до когось).
***
Лити бальзам у душу
(заспокоювати).
***
Лихий попутав (хто-небудь допустив
помилку).
***
Лоскоче в п'яти (хто-небудь втрачає
рівновагу).
***
Між молотом і ковадлом
(у скрутному становищі).
***
Місця не перелітати
(нікому не зашкодити).
***
Мов лизень злиже
(що-небудь безслідно зникає).
***
Мов у чаду (неврівноваженість у діях,
вчинках).
***
На одчай душі (зважившись на все,
ризикуючи).
***
На похиле дерево і кози скачуть
(на сумирну, тиху людину падають
неприємності).
***
Навизати порвану нитку (відновити
зв 'язок).
***
Нагнати холоду (викликати страх).
***
Надії потопилися (немає сподівань
на краще).
***
Накрити мокрим рядном (раптово
напасти).
***
Наліплювати ярличок (безпідставно
звинувачувати в чомусь).
***
Напитати біди (зазнати неприємностей,
лиха).
***
Напускати ману (змушувати вірити
в що-небудь нереальне, обманювати).
***
Наробити шелесту (скандал).
***
Наче цвях у серце (щось спричиняє
великий біль).
***
Не давати просвітку
(створювати нестерпні умови життя
комусь).
***
Не давати проходу
(настирливо переслідувати).
***
Не давати собі на носі грати
(не дозволяти нечемно чи зверхньо
поводитися).
* * #
Не доносити віночка (не зберегти цноту
до одруження).
***
Не знати меж (не мати відчуття міри).
***
Не знати упину (не можна спинити
когось у вчинках).
***
Не мати нічого святого
(для когось не існує ніяких моральних
авторитетів).
***
Не сунь носа, куди не слід.
***
Не так сталося, як гадалося.
***
Не у своїй тарілці (почувати себе
незручно).
***
Небо одвернулося (комусь почало
нещастити).
***
Нестатки притисли (хто-небудь бідує).
***
Ніби з хреста знятий (змарнілий,
переляканий).
***
Ніде дітися (безвихідь).
***
Оббити роги (приборкати).
*** |
| |
| |
| fantom2 |
Дата: Середа, 27.06.2012, 21:41 | Повідомлення # 6 |
|
Головний адміністратор
Генералісімус
Група: АДМІНІСТРАТОР
Повідомлень: 642
Рейтинг: 55
Статус: Оффлайн |
бвести круг пальця (спритно обдурити).
***
Обійти всі Сцілли і Харібди
(уникнути небезпеки).
***
Облягли голову думки (стурбований
хто-небудь чимось).
***
Общипати пір'я (приборкати когось).
***
Одійшли шпари (перестати
боятись чогось).
***
Опалити крила (зазнати невдачі).
***
Осяче кубло (місце зосередження
злочинних елементів).
***
Падати низько (втрачати певне
становище).
***
Пакувати манатки (від'їжджати).
***
Пекти раки (червоніти від сорому).
***
Перейти межу (порушити усталений
порядок).
***
Переп'ясти шляхи (перешкодити).
***
Пиши пропало (неминучий крах, кінець).
***
Підводити під монастир
(обдуривши, накликати біду).
***
Піти в забуток (перешкодити комусь
у чому-небудь).
***
Піти на розбрат (почати ворогувати).
***
Піти у світи (вирушити в мандри).
***
Поділити ложе (мати інтимні стосунки).
***
Показати поріг (вигнати кого-небудь).
***
Попасти в халепу (потрапити
в неприємну ситуацію).
***
Потай миру (щоб ніхто не бачив,
приховано).
***
Потрібний, як собаці п'ята нога.
***
Поховатися як миші (причаїтися).
***
Правити як за батька
(установлювати високу ціну).
***
Пристати на бажання (задовольняти
чиїсь вимоги).
***
Продажна шкура (той, хто зраджує
когось з корисливою метою).
***
Пускати плазом (потурати кому-небудь).
***
Раки назад лізуть (відмовлятися
від свого слова).
***
Розминутися з правдою (чинити
несправедливо).
***
Розпустити нюні (послабити контроль
над собою, розплакатися).
***
Розпускати теревені (поширювати плітки).
***
Розрядити атмосферу (зняти
напруження).
***
Рука не піднімається (не вистачає
рішучості).
***
Світ свінув (комусь щось стало ясно).
***
Сіяти незгоду (призводити до сварок).
***
Скласти зброю (припинити збройні дії).
***
Скуштувати казенних сухарів (побувати
у в язниці).
***
Сміятися на кутні (плакати).
***
Спробувати щастя (відважитись на щось).
***
Стати кілком (затерпнути).
***
Стати шовковим (зробитися покірним).
***
Стояти валом (відстоювати, захищати).
***
Ставати на хибний шлях (втрачати
правильний напрям у поведінці, житті).
***
Стягти огуду (завдати комусь
неприємностей).
***
Сунути носа (втручатися в що-небудь).
***
Тернистий шлях (важка життєва дорога).
***
Товктися по світу (мандрувати).
***
Тремтіти мов осиковий лист (боятися).
***
Тримати в шорах (підкоряти своїй владі).
***
Триматися на задньому плані
(осторонь бути).
***
Триматися на ниточці (дуже непевне,
невизначене становище).
***
Удавати барона з овечого загона
(удавати з себе багату й впливову людину,
будучи насправді і бідним,
і зневаженим).
***
Узяти в тямки (зрозуміти).
***
Улаштувати автодафе (знищити, спалити).
***
Умити руки (ухилитися від
відповідальності).
***
Упасти до верші (дозволити себе ошукати).
***
Упіймати на слові (скористатися
ненароком сказаним словом).
***
Ускочити в копієчку (дорого обійтися
комусь).
***
Учепитися як реп'ях (набридати).
***
Хана буде (спіткає когось нещастя).
***
Хоч ляж та й умри (безвихідь, скрута).
***
Хоч огнем печи (ні за яких обставин).
***
Щоб я вмер (вживається як клятва).
***
Ятрити рану в серці (необережно
змусити пережити щось неприємне).
ЗДИВУВАННЯ, НЕЗАДОВОЛЕННЯ,
ДУМКИ
Гаспидська баба (вираження
незадоволення ким-небудь).
***
Господь не відає (ніхто не знає).
***
Дати сатисфакцію (вибачитися).
***
Дивитися із своєї дзвіниці (мати власну
думку).
***
Дума рветься (хтось до когось
прагне дуже).
***
Душа втекла в п'ятки (раптово злякався).
***
Згадала баба дівера (нема потреби
говорити про давно минуле).
***
І гадки не мав, і зайчатко впіймав
(зовсім випадково здобути що-небудь).
***
Кров заговорила (у когось виявляються
натура, характер).
***
Кров німіє (тривожно, страшно).
***
Крутила б його лиха година (для
вираження незадоволення чим-небудь).
***
Крутити носом (виражати незадоволення
чимось; вередувати).
***
Лиха година принесла (незадоволення
з приходу когось небажаного).
***
Мліти серцем (відчувати страх,
хвилюватися).
***
Не давати й пилинці впасти (пильно
оберігати).
***
Не до мислі (не подобається хтось
або щось комусь).
Не йти з мислі (постійно думати
про когось).
***
Не мати гадки (не думати ні про що).
***
Немає серця (хтось бездушний).
***
Падати з неба (комусь легко щось
дістається).
***
Серце рветься (хтось дуже переживає,
страждає).
***
Спорожніле серце (спустошеність,
байдужість).
Справити святки (провчити когось).
Упасти з неба (несподівано з 'явитися).
***
Уражати слух (привертати увагу
особливим звучанням).
***
Чи ти ба (вираження здивування,
докору, обурення).
***
Читати нотації (дорікати, повчати).
БАГАТСТВО, БІДНІСТЬ, РОБОТА
***
Вести за руку (допомогти комусь
у чомусь).
***
Вибитися в люди (домогтися певного
становища в суспільстві).
***
Вибитися із злиднів (стати заможнішим).
***
Відбивати хліб (позбавляти заробітку).
***
Ганяти химери (вигадувати).
***
Гріти руки (нечесно наживатись).
***
Дати раду (упоратися з успіхом
біля чого-небудь).
***
Доп'ястися до неба (запаніти).
***
Дурно переводити час (марно працювати).
***
З молотка (публічний торг, аукціон).
***
Збивати грошенята (нагромаджувати
кошти).
***
Зворотний бік медалі
(другий бік якої-небудь справи).
***
Знати, де раки зимують
(бути досвідченим, кмітливим).
***
Зняти з очей полуду (роз'яснити
справжню суть).
І мертвого підніме (хтось надзвичайно
дієвий).
***
Іскра Божа (талант).
***
Іти напролом (діяти рішуче, усупереч
чому-небудь).
***
Крутити хвости волам (виконувати
примітивну, часто брудну роботу).
***
Куку в руку (хабар).
***
Лавр вінчає чоло (прославлений хтось).
***
Литися через край (досягти найвищого
рівня).
***
Міцно держатися на землі
(бути впевненим у своїх діях).
***
Не вартий і ягоди ожини
(не має ніякої цінності).
***
Нелегкий хліб (важка робота).
***
Одна латка спереду, а друга ззаду
(бідність).
***
Підвести риску (покінчити з чимось).
***
Піднестися на голову (значно
перевершити когось у чомусь).
***
Підпускати ляса (залицятися до когось).
***
Підставляти лоба під кулі (ризикувати
життям).
***
Плавати як вареник у маслі (дуже добре
жити).
***
Покотитися униз (збідніти).
***
Присмалювати литки (загравати
з ким-небудь).
***
Рвонути з копита (раптово поїхати
кудись).
***
Робити з лемеша пшик (досягати
мізерних результатів).
***
Розплести клубок (з ясувати суть справи).
***
Спочивати на лаврах (задовольнятися
досягнутим).
***
Тримати ключ од серця (уміти знайти
підхід).
***
Тягнути лямку (виконувати важку роботу).
7*
Убиватися в багатство (багатіти).
***
Фортуна послужить (пощастить).
***
Що Бог послав (те, що є).
***
Шукати печеного льоду (шукати те,
що не існує).
***
Як Бог дасть (як складуться
обставини).
***
Яко наг, яко благ (бідний,
але задоволений з того, що має).
ЛІНОЩІ, ПИЯЦТВО
Бити байдики (марнувати час).
***
Дрібна птиця (нічим не визначна людина).
***
Ловити витрішки (нічого не робити).
***
Молитися скляному богові (випивати,
пиячити).
Сидіти на шиї (бути утриманцем).
***
Спати як бабак (дуже міцно спати).
РОЗМОВА, ЯЗИК
Ані пари з уст (мовчати).
***
Бентежити кров (викликати неспокій,
тривогу).
***
Блудити словами (говорити безтямно,
марити).
***
Вийняти з уст (примусити когось
розповісти).
***
Голубити словами (ніжно говорити).
***
Грати в словечка (вести пусті розмови).
***
Казати в лице (говорити що-небудь
прямо, відверто).
***
Кидати слова-полову (пусті розмови).
***
Костити останніми словами (лаяти).
***
Кричати пробі (кликати на допомогу).
***
Куди ж пак (категоричне заперечення).
***
Не може бути й мови (нема про що
й говорити).
***
Нічим крити (нічого сказати
у відповідь).
***
Одібрало мову (втратити здатність
говорити).
***
Пішов поговір (поширились чутки
про когось).
***
Розвести балачку (повести пусту розмову).
***
Розпускати язика (говорити зайве).
***
Удатний на язик (красномовний).
***
Уліпити в саме око (влучно сказати).
***
Упадати у вічі (бути особливо помітним).
***
Шкода й мови (не варто й слів).
***
Язик свербить (хочеться сказати).
ВІРА, ПРАВДА
Бог мені свідком (як запевнення
в правдивості висловленого).
***
Бути при собі (стан душевної рівноваги).
***
З Богом (благополучно, спокійно).
***
Не йняти віри (важко вірити чому-небудь).
***
Послужити вірою і правдою
(щиро, віддано).
***
Узивати до Бога
(звертатися до вищих сил).
САМОВПЕВНЕНІСТЬ,
ЗАЗДРІСТЬ, ГЛУПОТА
Без олії в голові (не дуже розумний).
***
Викинути колінце (робити вигадливі рухи;
зробити щось надзвичайне або пусте).
***
Глузд за розум заходить
(не може тверезо мислити, діяти).
***
Гнути кирпу (чванитися, зазнаватися).
***
Дивитися козирем
(мати хвацький вигляд).
***
Дихати заздрощами (заздрити).
***
Дурний, аж світиться (дуже обмежений).
***
Задерти носа (стати чванливим,
гонористим).
***
Збитися з плигу (діяти нерозумно,
збожеволіти).
***
Котитися по похилій площині
(морально опускатись).
***
Літати в хмарах (сприймати дійсність
нереально, наївно).
***
Мозок висох (обмежений розумом).
***
Молоко на губах не обсохло
(дуже молодий, недосвідчений).
***
Наговорити сім міхів горіхів (сказати
багато зайвого, несерйозного).
***
Надути щоки (набундючитися).
***
Не бачити далі свого носа (бути
егоїстом).
***
Не втнути ні аз ні буки (не вміти
ні читати, ні писати).
***
Не зарікайся пити води
(застереження від самовпевненості
й категоричності в думках, діях).
***
Не знати, що городити (говорити
нісенітниці).
***
Негоден зв'язати й двох слів
(неспроможний логічно говорити).
***
Неширокий лобом (нерозумний).
***
Обрости мохом (здичавіти,
деградувати).
***
Осел над ослами (дуже обмежена людина).
***
Підшитий дурником (нерозумний).
***
Правити небилиці (говорити
нісенітниці).
***
Пустий як очеретина (обмежений).
***
Раденький, що дурненький
(безпричинно веселий).
***
Стільки мозку, як у ліктях
(обмежений, тупий).
***
Хто йде по вовну, той часом стриженим
вертає (самовпевнена людина,
яка завчасно вважає справу зробленою,
може одержати зовсім інші результати).
***
Шукати пташиного молока
(бажати неймовірного).
***
РІЗНЕ
Адамові слізки (горілчані напої).
***
Аж очі вбирає (вабить своєю красою).
***
Аж пальці видко (неприховано).
***
Аж у мозок б'є (голосний,
надто пронизливий).
***
Ані в зуб (аніскільки).
***
Ані махом, ані пахом (ніяк).
***
Ані сліду (нічого немає).
***
Апетит розбирає (виникає непереборне
бажання до чогось).
***
Без оглядки (без вагань).
***
Без пуття (не так, як слід).
***
Без сорома казка (соромно й казати).
***
Без угаву (безперервно).
***
Без упину (не перестаючи).
***
Бити чолом (шанобливо кланятися).
***
Битком набитий (переповнений).
***
Бісової тіні (навіщо, для чого).
***
Бути за мед (дуже подобатись).
***
Бути по знаку (знати когось).
***
Бути при надії (бути вагітною).
***
В ударі (душевне піднесення).
***
Вабити як магніт (дуже притягувати
до себе).
***
Велике цабе (поважна особа).
***
Великого коліна (знатного роду).
***
Від пучок на ногах до останньої
волосини на голові (повністю, цілком).
***
Відчувати нутром (підсвідомо, інтуїтивно).
***
Відчути на своїй шкурі
(зазнати особисто).
***
Водити знайомство (приятелювати).
***
Вродливий як Наркіс (дуже гарний).
***
Далеко, як куцому до зайця
(велика різниця міме ким-небудь).
***
Дати пальму першості (визнати когось
найкращим).
***
Дійти зросту (стати дорослим).
***
Дійшлий літами (немолодий).
***
Для людського ока (удавано).
***
До крупинки (повністю).
***
До могили (до кінця життя).
***
До нестями (дуже сильно).
***
До останнього кроку (повністю).
До останньої снаги (поки є сили).
***
До п'ят (дуже довгий).
***
До цяточки (повністю).
***
До щирця (до логічного
завершення).
***
Добігти кінця (закінчитися).
***
З Божої ласки (завдяки щасливому
збігу обставин).
***
З іншого тіста (не схожий на інших).
***
З маху (відразу, тут же).
***
З миром (з добрими намірами;
не чинячи перешкод).
***
З розкритими обіймами (привітно,
радо дуже).
***
За кроком крок (поступово,
послідовно).
***
За сімома печатьми (неприступний).
***
Зав'язти по вуха (потрапити в халепу).
***
Закрутити катеринку (довго
й одноманітно повторювати те ж).
***
Заради прекрасних очей (задарма).
***
Зиркати зизом (косити очима).
***
Золота людина (правдива, добра,
надійна).
Зроби ласку (чемне прохання зробити
щось).
***
Зробити партію (одружитися).
***
І листок не шелесне (тихо).
***
І мухи ніколи не скривдить (спокійний).
***
І на йоту (ніскільки, нітрохи).
***
І на макове зерно (зовсім, ніскільки).
***
І яблуку ніде впасти (дуже багато
людей).
***
Іти по п'ятах (невідступно
наближатись).
***
Іти як по маслу (без перешкод).
***
їсти поїдом (дошкуляти).
***
Кивати п'ятами (тікати).
***
Кипіти, мов на ножі (охоплений
хвилюванням, тривогою).
***
Кінці в воду (не залишити слідів).
***
Клювати носом (куняти).
***
Крапля по краплі (потроху, поступово).
***
Кров'ю серця (щиро, з глибоким
почуттям).
***
Крутити мозком (мислити).
***
Куди не кинь (усюди).
***
Куди не поверни (з усіх боків).
***
Лиха личина (недобра, підступна
людина).
***
Лізти, як рак (повільно йти).
***
Літа збігають (хто-небудь стає
старішати).
***
Мара їх знає (невідомо, хтозна).
***
Матися на бачності (бути обережним).
***
Мов не черкаючи землі
(легко, швидко).
***
Мов у воду впасти (безслідно).
***
Море по коліна (нічого не страшно).
***
На белебні (на відкритій підвищеній
місцевості).
***
На всі заставки (дуже голосно,
скільки є сили).
***
На зубок (знати ґрунтовно).
***
На кожному кроці (скрізь, усюди).
***
На кшталт (схожий на щось).
***
На миру (серед людей, не криючись).
***
На терні помаранчі (щось нездійсненне)
***
На хапок (поспішаючи).
***
Наче вдруге народився
(відчути полегкість).
***
Не в ладах (у поганих стосунках).
Не в тім'я битий (розумний).
***
Не вартий миски домашнього супу
(яким можна знехтувати).
***
Не встиг і моргнути (швидко).
***
Не годен і в слід ступити (не вартий
нічого).
***
Не думавши, не гадавши
(непередбачено).
***
Не за адресою (не до того,
кого треба).
***
Не з медом (скрутно, тяжко).
***
Не змикати очей (не спати зовсім).
***
Не мати уявлення (не знати що-небудь
навіть приблизно).
***
Небесний обранець (суджений).
***
Небо дарувало (судилося кому-небудь
щось).
***
Немає угаву (не можна спинити).
***
Немає Христа (бездушний,
черствий).
***
Нечиста сила (диявол).
***
Нитка за голкою (невідступно).
***
Ні в тин, ні в ворота (недоладне,
недоречне).
***
Ні за що (без причини).
***
Ні лялечки (нікого).
***
Ні сіло, ні впало (несподівано).
***
Ніде оку зачепитися (немає нічого
довкола).
***
Облетіти блискавкою
(дуже швидко поширитися).
***
Один тягне цоб, другий тягне цабе
(відрізняється щось).
***
Одним миром мазані (дуже схожі
в чомусь).
***
Пасти задніх (бути позаду).
***
Пасти очима (дуже пильно дивитися
на когось).
***
Перевестися нінащо (утратити значення).
***
Переводитись на швайку (ставати
малопомітним).
***
Подати надію (заспокоїти).
***
Понад усе на світі (дуже сильно).
***
По саму зав'язку (удосталь, дуже багато).
***
Поставити крапку над «і» (з 'ясувати
все до кінця).
***
Почати з азбуки (з самого початку,
дуже здалека).
***
Приймати зальоти (відповідати
на залицяння).
***
Прикинути на око (приблизно
визначити).
***
Прикипіти на місці (завмерти,
остовпіти).
***
Припасти до натури (сподобатися).
***
Про всяк случай (передбачливо).
Пройняти очима (пронизати поглядом).
***
Про мене (байдуже).
***
Пускати бісики (кокетувати).
***
П'ядь за п'яддю (поступово).
Розбити ілюзії (показати що-небудь
комусь без прикрас, у правдивому
світлі).
***
Роззути очі (правильно або глибше
зрозуміти).
***
Світ за очі (не вибираючи шляху).
***
Світ не милий (хто-небудь став
байдужим до всього).
***
Серце з перцем (про когось з непокірним,
запальним характером).
***
Сліпий на очі (неуважний, який
не помітив чогось).
***
Ставити сильце комусь (підступно діяти
проти когось).
***
Стати лубом (заклякнути; стати цупким).
***
Стріляти очима (грайливо зиркати
на когось).
***
Сягати зором (на всьому видимому
просторі; до самого обрію бачити).
***
Так за так (відплата тим самим).
***
Таким робом (отже, у такий спосіб).
***
Тільки смуга лягла (дуже швидко
побігти).
***
У натурі (у справжньому вигляді).
***
Удар у спину (підступно). |
| |
| |
|
