Інфекція: мінуси і плюси

Як це не дивно, проникнення патогенних бактерій в рану має і позитивний ефект. Виявилося, що інфекція знижує сприйнятливість до болю.

Хай на перший погляд це суперечить життєвому досвіду, та і здоровому глузду, проте німецькі дослідники виявили, що бактерії в рані пригнічують біль. Це парадокс: адже саме проникнення патогенних бактерій в рану і викликає запалення, а одним з основних симптомів гострого запалення є біль.

Запалення - захисна реакція організму на інфекцію, реакція, що запускає процес загоєння пошкодженої тканини. Але професор Крістоф Штайн (Christoph Stein), видний фахівець у галузі анестезіології і інтенсивної терапії, і його колеги з берлінської клініки Charit упевнені в тому, що самі ж бактерії спонукають організм посилено виробляти власні знеболюючі субстанції.

Як завжди, без дослідів на щурах не обійшлося: "Про це свідчать наші досліди на щурах, - говорить професор. - Тварині дають наркоз і тонкою голкою вводять підшкірно в лапку розчин, що містить культуру мікобактерій. В результаті на лапці розвивається запалення".

Запалення призводить до того, що кровоносні судини, що проходять поблизу місця пошкодження тканини, розширюються, збільшуючи тим самим кровотік на цій ділянці. Лейкоцити проникають в тканину і починають поглинати бактерії і інші чужорідні частинки. Звичайно, якщо організму не вдається побороти місцеву інфекцію, а це іноді трапляється, патогенні бактерії можуть стати серйозною загрозою для здоров`я і навіть життя пацієнта. Але поки цього не відбулося, наявність бактерій в рані має і позитивний ефект, - стверджують берлінські медики.

Річ у тому, що на боротьбу з патогенними бактеріями мобілізуються клітини-фагоцити, перш за все - макрофаги і нейтрофіли. Нейтрофіли є одним з різновидів лейкоцитів. Ці короткоживучі клітини циркулюють в крові і швидко локалізуються у вогнищах гострого запалення. Але нейтрофіли, крім виконання своєї основної - фагоцитарної - функції, здатні ще і секретувати опіоїдні пептиди - особливі хімічні сполуки, що мають знеболюючі властивості. До них належать, наприклад, ендорфіни, нерідко іменовані гормонами радості. Ендорфіни блокують нервові клітини в районі рани, що ослабляє больові сигнали, що поступають в головний мозок.

"Нам вдалося зміряти цей ефект, - говорить професор Штайн. - Це робиться так: на лапку тварини чиниться контрольований тиск за допомогою гирки. Вагу гирки можна поступово збільшувати, і в якийсь момент щур лапку відсмикуватиме, тому що їй стане боляче. Так от, цей больовий поріг помітно вищий, а чутливість до болю відповідно нижча, коли ранка інфікована бактеріями".

Можливо, не всяку раневу інфекцію слід терміново лікувати антибіотиком. Те, що нейтрофіли мобілізуються у вогнище запалення самими ж бактеріями, відомо давно. Тепер професор Штайн і його колеги вирішили з`ясувати, що спонукає нейтрофіли виробляти знеболюючі гормони. Виявилося, ті ж самі бактерії. Вірніше, форміл-пептид - особлива органічна структура на мембрані бактерій. Лабораторні досліди з клітинними культурами показали, що нейтрофіли починають виділяти свої опіоїди лише після того, як увійдуть до контакту з бактерійним форміл-пептидом.

Щоб перевірити, чи працює цей механізм і в живому організмі, берлінські дослідники ввели в кров піддослідним щурам субстанцію, блокуючу рецептор форміл-пептида на оболонці нейтрофілів. І тварини стали відсмикувати запалену лапку вже при набагато слабкішому натиску, тобто їх чутливість до болю помітно підвищилася. "Цей механізм, - вважає професор Штайн, - носить майже універсальний характер. Він діє у разі тих бактерій, на оболонці яких є форміл-пептид, а це практично все бактерії".

Відкриття берлінських учених ставить перед медиками ряд питань. Наприклад, таке: чи потрібно рану, що запалилася, відразу ж обробляти антибіотиком? "Звичайно, загоєння рани таким чином можна дещо прискорити, - говорить професор Штайн, - але як бути з болем? Цілком можливо, що швидке знищення бактерій в рані неминуче супроводжується підвищеною больовою реакцією". Правда, поки це лише припущення, - визнає дослідник. І додає, що відкриття може виявитися корисним ще і при розробці нових знеболюючих засобів: "Можна використовувати форміл-пептиди як зразки для синтезу інших субстанцій зі схожою дією. Тобто таких, які стимулюватимуть виділення нейтрофілами опиоїдних пептидів".

Можливо, введення таких субстанцій безпосередньо в рану забезпечить ефективніше знеболення, ніж сьогоднішні анальгетики, викликаючи щоменше побічних ефектів. Але це - справа не сьогоднішнього дня.

загрузка...