Чому ми закохуємось... або ж особливості кохання

Чим ми зазвичай керуємося, вибираючи партнерів для любові або супутниць життя? Існує декілька поширених думок із цього приводу. Але чи такі вже вони вірні?

Любов і потяг до партнера мають гормонально-хімічну природу. Звичайно, біохімічний чинник не виключає чисто психологічних мотивів. Але, на думку багатьох дослідників, при виникненні взаємної симпатії велику роль грає запах партнерів. Досліди показали, що жінка, як правило, орієнтується на того, чий запах нагадує їй власного батька, але в той же час не зовсім йому ідентичний.
Вона несвідомо хоче, щоб чоловік був схожий на батька, але розуміє, що батько не може стати її партнером. Нерідко жінок приваюлює запах інших її родичів — дядька або двоюрідного брата, наприклад. «Родинний» запах в свідомості жінки асоціюється з безпечністю, захищеністю.

Жінка зазвичай вибирає в чоловіки того, хто схожий на її батька, а чоловік – ту, яка нагадує його матір. Останнім часом вчені і психологи прийшли до висновку, що ми вибираємо партнерів зовсім не випадково. У основі вибору лежить перш за все… генетичний код!
Втім, для швидкоплинних захоплень це не грає ніякої ролі. Чули коли-небудь вираз: «Люблять красивих — одружуються на порядних»? Еталоном порядності й інших позитивних якостей для нас найчастіше є мати або батько – нехай навіть на несвідомому рівні. Тому той, з ким ми вирішимо зв’язати своє життя, повинен володіти якимсь обов’язковим набором якостей, властивих нашим батькам.

Нам зазвичай подобається один тип чоловіків або жінок. Як стверджує американський антрополог Девід Брусе, члени однієї і тієї ж сім’ї впродовж декількох поколінь нерідко вибирають собі в супутники життя чоловіків і жінок, багато в чому схожих один на одного. Річ у тому, що людина, як правило, успадковує риси вдачі, переваги і пристрасті когось зі своїх предків. Тому, скажімо, внукові можуть подобатися дівчата, чимось нагадуючи бабусю, адже саме її колись вибрав дідусь!
Деякі екстрасенси і парапсихологи пропонують Вам скласти портрет передбачуваного жениха або нареченої, відштовхуючись від вашої власної зовнішності або кольору ваших очей. Можна поступити простіше — загляньте в родинний альбом і вивчіть зовнішність ваших дідусів або бабусь.
Наступний чинник, що впливає на вибір «половинки», — ваша уява. З дитинства ми формуємо власне уявлення про нашого майбутнього обранця за допомогою книг, казок і фільмів.
Ну хто з прекрасних жінок заперечував би проти чоловіка, схожого на французького кіноактора Алена Делона — темноволосого, блакитноокого красеня? Критики вважають, що будь-яка зірка кіно або естради втілює в собі межі, що зажадалися в даний момент масовою свідомістю. Ален Делон послужив чоловічим ідеалом для мільйонів жінок, оскільки володів саме цими якостями.

Нас притягують люди, які є нашою повною протилежністю, як зовні, так і внутрішньо. Це твердження невірне. Міцний і гармонійний союз можливий лише між людьми одного соціального кола і приблизно одного рівня освіти.
В ідеалі ваш партнер має бути схожий з вами зовні – по зросту, кольору очей і волосся. Річ у тому, що ми дивимося на партнера як на своє власне віддзеркалення – від цього залежить наша самооцінка.
Був проведений експеримент, в ході якого випробовуваним пропонувалося проглянути ряд фотознімків різних людей і вибрати ті, що викликають у них найбільшу симпатію. Як з’ясувалося, практично всі учасники досліду відібрали фотографії людей, схожих на них самих!

загрузка...