Конституцію зробили під Януковича

Президент України Віктор Янукович провів зустріч з головою Верховної Ради Володимиром Литвином, прем'єр-міністром Миколою Азаровим і міністром юстиції Олександром Лавриновичем, на якій сторони обговорили питання гармонізації законодавства, ухваленого за останні п’ять років, у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України про скасування політичної реформи 2004 року.

Про це повідомляє прес-служба глави держави в суботу.

"Нам треба узгодити наші подальші спільні дії для виконання рішення Конституційного Суду", - сказав Глава держави на початку зустрічі. … Я вважаю, що наша мета найближчим часом – гармонізувати законодавство згідно з рішенням Конституційного Суду. Цю роботу ми повинні виконати у найкоротші терміни", - зазначив Янукович на початку зустрічі.

За його словами, головним принципом була і залишається конструктивна співпраця між президентом, Верховною Радою та урядом. "Ми цей принцип порушувати не будемо", - наголосив президент, зазначивши, що всі організаційні структури, які були, і які забезпечували ефективну роботу влади, залишаються. "Усе, що вдалося побудувати, треба зберегти", - зазначив він.

Янукович додав, що в Конституції 1996 року більш чітко виписані повноваження і обов’язки всіх гілок влади, і вона визнана досконалою, отже "переваги цієї Конституції ми будемо використовувати".

Глава держави також наголосив, що у процесі вдосконалення Конституції України не слід зупинятися. Зокрема, одним з актуальних питань є реформування місцевого самоврядування. "Без змін до Конституції нам цього не вдасться зробити", - висловив переконання Янукович.

Як повідомив під час зустрічі Лавринович, з п'ятниці його міністерство розпочало всю необхідну роботу на виконання цього рішення КСУ. "Ми маємо привести нормативні акти країни у відповідність до Конституції", - сказав міністр. Він висловив упевненість, що Мінюст зможе достатньо оперативно зробити цю роботу. "Ми проведемо аналіз всіх законів, актів Кабінету Міністрів, і запропонуємо найближчим часом, щоб ми прийняли рішення про відповідність статутних законів, які регулюють діяльність Уряду та органів виконавчої влади. Потім цей аналіз поширимо на решту всіх нормативних документів, і тоді питання буде за парламентом щодо ухвалення потрібних рішень, Кабінетом Міністрів і актів Президента", - зазначив міністр.

У свою чергу, Литвин заявив, що, згідно з попереднім аналізом, на базі Конституції редакції 2006 року було ухвалено близько 700 законів, при цьому актуальним є внесення змін мінімум до близько 40 законів. "Потрібно вирішити два ключові питання: зміни до закону про Кабінет міністрів і те, що стосується змін до регламенту Верховної Ради", - наголосив спікер.

Як зазначив на зустрічі Азаров, уряд України вже в понеділок розгляне терміни і перелік питань, пов'язаних з приведенням у відповідність з рішеннями КС усіх законодавчих і нормативних актів Кабміну, і питання підготовки розгляду цих актів до сесії Верховної Ради. "Уряд працює спокійно, у звичайному режимі, і виконуватиме зобов'язання, що випливають з нової Конституції", - запевнив він.

Янукович наголосив на важливості уникнення ажіотажу при формуванні плану роботи.

"Хоча Конституція набула чинності з 1 жовтня, але я не збираюся робити ніякої революції. Навпаки, я хочу заспокоїти всіх, і суспільство. Влада працюватиме в законодавчому полі. Ми, фактично, повернули Конституцію, і країну також, у законодавче поле. І це - головне. Що ми ще додамо, так це рівень відповідальності", - наголосив президент.

Відповідаючи після зустрічі на запитання щодо терміну повноважень усіх органів влади і посадових осіб у зв'язку з рішенням КС, Лавринович наголосив, що "всі, хто обирався, або призначався на момент дії тих норм, які діяли до зміни, після рішення КСУ не змінюються".

"Кого обрали на п'ять років - він має працювати п'ять років незалежно від того, це депутат, це сільський голова. Це стосується як рівня місцевого самоврядування, так і рівня національного парламенту - Верховної Ради. Це ж стосується і президента - повноваження не скорочуються", - наголосив міністр юстиції.

Спікер також підтвердив, що закони в цьому плані не мають зворотної сили. "Верховна Рада працює п’ять років, як і обиралася на п’ять років. Президент також працює, виходячи з тих принципів, які проголошувала попередня Конституція - початок президентської каденції після складання присяги", - наголосив Литвин.

Наприкінці липня Конституційний суд України відкрив провадження у справі про конституційність політреформи 2004 року. Після реформи уряд і міністри перестали бути підзвітними гаранту Конституції, бо право звільняти їх перейшло до парламенту. Уряд став непідконтрольний президентові і це обумовило можливість опозиційності уряду до політики президента.

Після Дня Конституції команда Януковича почала робити спроби скасування цієї реформи. Спочатку це хотіли зробити, внісши зміни до закону про референдум, які б дозволили скасувати цю реформу на референдумі. Проте через опір партнерів по коаліції ця спроба зазнала поразки.

Наступною спробою розширення повноважень була ініціатива ухвалення нової Конституції на референдумі. Проте тодішній голова Конституційного суду Андрій Стрижак заявив, що схвалювати нову редакцію Конституції на всеукраїнському референдумі не можна до внесення змін в саму Конституцію, які б передбачали таку можливість.

Тоді команда президента вирішила скасувати політреформу за допомогою Конституційного суду. Так, 14 липня до Конституційного суду надійшло подання 252 народних депутатів.

Як повідомлялося, 1 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційним закон "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року №2222-ІV (так звана політреформа 2004 року) у зв'язку з порушенням процедури його розгляду і ухвалення.

"Конституційний Суд виходить з того, що визнання неконституційним закону 2222 у зв'язку з порушенням процедури його розгляду і ухвалення означає поновлення дії попередньої редакції норм Конституції, які були змінені, доповнені й виключені законом 2222", - йдеться також у рішенні КС. Суд поклав на органи держвлади обов'язки щодо виконання цього рішення з приведення нормативно-правових актів відповідно до Конституції України від 27 червня 19996 року в редакції, яка існувала до внесення до неї змін законом "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року №2222 - IV".

Як відомо, з 30 вересня по 2 жовтня у Криму відбувається 7 Ялтинська щорічна зустріч. Цього року вона проходить під назвою "Переосмислення перспектив". В рамках форуму відбувається низка важливих зустрічей між представниками влади, міжнародних організацій і бізнесменами.

загрузка...