Психологічні аспекти впливу кольору на людей

Психологи здавна (ще коли навіть не було такого терміну) підмітили, що колір неоднозначно впливає на людей і поведінку, стосунки межи людьми, настрій людини... то-що.

У залежності від того, який хто визначає для себе прийнятним колір, в який час, рівень неприязні до інших кольорів, психолог може судити, про темперамент цього психотипу, взаємовідносини з іншими психотипами, його місце в колективі (від маленького-ланки(групи) до колективу - держави).

Вибір кольорів в геральдиці (створення прапорів та різноманітних гербів) формує природно або насильно характер, намагання, прагнення, мрії, та інші різноманітні уподобання, як окремої людини так і людських спільнот, аж до вищої спільноти-народу в цілому.

Тому для того, щоб вияснити психологічний вплив кольору на людину взагалі, слід охарактеризувати вплив цього кольору на психічно-емоційний стан людини.

Хочу перед цим застерегти тих, що тлумачать психологічний вплив кольорів спектральною послідовністю( згідно фізики матеріального тіла) до психічного сприйняття людиною ніякого відношення не має. Адже у спектрі (на який розкладається як світло, яке прийнято називати білим кольором, так і темрява, яку прийнято називати чорним кольором) такого кольору , як темно-зелений немає, але в прапорах (особливо мусульманських країн) цей колір дуже часто присутній. Тому його характеристика і в плив на людську психіку – відповідно впливу темно фіолетового кольору. Але це все скоріше виключення з правил ніж об’єктивна сутність.

Перейдемо до характеристик кольорів і їх вплив на людину-субєкт (не стільки на людину, як на соціум – державу в цілому).

Білий(не путати з божественним – сліпучо білим сяйвом).

Колір духовної невизначеності. Народ країни в прапорі якої є такий колір не має духовної рівноваги, народ такої країни завжди знаходиться в пошуку істини, але знайти її не спроможний без допомоги інших народів. В такій країні не існує єдиної релігії (правда можуть бути випадки насильного нав’язування єдиної релігії всім народам, що населяють таку країну). Про такі країни кажуть: „Немає пророка серед свого народу”. В таких країнах між елітою і простим народом – прірва у всьому (у відношеннях, у освіті, у статках). В таких країнах іноземці грають роль вчителів і наставників.

Чорний (не путати з кольором всесвітнього мороку).

Колір земної матеріальної невизначеності. Країни в прапорі яких є чорний колір неприязно ставляться до іноземців, іновірців. Як правило, такі країни складаються в основному(були засновані) одним народом по мові, культурі, релігії і звичаям. Представники таких країн – задиристі, войовничі, педантичні. Матеріальне в таких країнах – на першому місці. Матеріальні цінності, набуті в мирний час, гублять у війнах, які постійно програють.

Колір темно-фіолетовий.

Колір божественних сил, колір мудрості і духовної зрілості. Як правило, в прапорах використовуються рідко, а коли використовуються то по Божому велінню. В основному цей колір використовується в гербах церков і тих осіб, що пов’язали своє життя з релігією і філософською звитягою. Цей колір використовують для одежі святих, при зображенні останніх на картинах і образах. Країни, що використають цей колір в своїх прапорах по амбітності, а не по Божому повелінню, швидко зникають з лика земного.

Синій.

Колір Божественної свободи. Колір волі дарованої народу Богом. Такі народи живуть до Судного Дня. Колір справедливості і послуху. Колір внутрішньої сили. Синій колір в прапорі протипоказано використовувати поряд з білим і червоним. Використання синього з білим в прапорі – веде до розвалу такої держави протягом найближчого тисячоліття. Використання синього з червоним в прапорі – веде до тяжких мук і фізичних втрат такого народу, як під час війни, так і в мирний час (від голоду та епідемій).

Блакитний (або блідо-синій).

Колір почуття(відчуття) свободи. Колір легкості і безпечності (втрати психологічного контролю). Колір духовних мрійників. Народи в прапорі яких є такий колір – слугують бажаною здобиччю для завойовників (такі народи дуже працьовиті і легко набувають багатство з умовою, що їм ніхто не заважає).Колір народу-зодчого, народу-будівника.

Зелений (але не темно-зелений).

Колір повної земної гармонії. Колір врівноваженості, колір спокою і не примусового поступу. Колір безпеки під захистом Божим.. такі народи згуртовані, як правило, однією релігією, філософією, ідеєю, мораллю.

Жовтий.

Колір нескінченності. Колір надії. Для певних психотипів – колір утробного(який не можна пояснити з погляду людської логіки) страху. В поєднанні з іншими кольорами, наприклад з блакитним – колір надії бути вільними.

Помаранчевий (червоно-гарячий) або як його ще називають - рожевий.

Колір мрії. Колір благих намагань, сподівань. Під прапором з таким кольором, майже ніщо не доводиться до кінця(мрія залишається мрією). Цей колір завжди вважали в давнину кольром захисту від чар, злих сил.

Малиновий.

Колір в прапорах не рідкісний. Але найцікавіше його трактування. Необмежена обмеженість. То ж не дивно, що стяги запоріжських козаків були здебільшого малинового кольору. Не червоного. Не помаранчевого, а саме – малинового. Волелюбність козаків і повна залежність від гетьманів, ними вибраних і які були в абсолютній залежності від обиравши їх козаків. Тобто покора на мить, що виходить з повної самостійності. Самостійності не духу, а волі. Бо дух – це від Бога. А воля є матеріальним здобутком людини, що знає що робить, знає що прагне і... знає, що вона під Божим все Видющим Оком і вдень і вночі. А ось хто в даний час використовує малиновий колір не завжди сповідує Господа нашого. Але завжди знає, що Всевидюще Ооко за ним наглядає. Але чи завжди це Боже око?...

Червоний.

Колір обмеженості. Колір влади збудованої на насиллі. Колір королів, владик, диктаторів і узурпаторів. Колір нав’язаної, насильницької покори. Цей колір має місце в прапорах тих держав, що народилися з насилля і є прямими нащадками держав монархічного минулого. В таких державах сильні народницькі рухи відцентрового спрямування, здатні стримуватися виключно поліцейськими, насильницькими заходами. Демократія в таких державах – показна і держиться головним чином, на противазі до олігархічних сил, що є справжніми володарями країни.

І підсумок.

Найстабільнішими і довговічнішими є держави з трьохколірними прапорами. Історично склалися різні комбінації трьокольорів... Але найкращими є наступні (згори до низу), або (справа-наліво):синій-голубий-зелений; голубий-зелений-жовтий; зелений-жовтий-оранжевий; білий-синій-зелений.

А тепер про нашу державу – Україну.

Виходячи з того, що воля і незалежність нашої держави – даровані Богом, а не є наслідком королівського насліддя, або результатом відвоювання в жорстокій війні..., а народ є по своїй натурі працелюбним і духовним мрійником, то...для повної гармонії необхідна врівноваженість і згуртованість навколо однієї релігії-ідеї... Тому найкращим стягом був би триколірний стяг:синьо-голубий-зелений. А якщо слідувати історичній традиції: синій-зелений-жовтий, але тоді і доля українського народу складеться більш невизначено, але з надією і сподіваннями.

загрузка...