Зброя, яку ми не можемо контролювати

  Рішення Сполучених Штатів та Ізраїлю розробити, а потім застосувати комп’ютерного хробака Stuxnet проти іранських ядерних потужностей наприкінці президентства Джорджа Буша-молодшого стало важливим та небезпечним поворотним моментом в поступовій мілітаризації Інтернету

  Вашингтон почав переходити Рубікон. І якщо він продовжить це робити, то сучасне ведення війни суттєвим чином змінюватиметься по мірі наближення до небезпечної та незвіданої території.
  Однією справою є написати вірус, зберігати його в безпечному місці на майбутнє до виникнення певних обставини, але зовсім іншою - застосувати його у мирний час. Stuxnetпо суті став «стартовим пістолетом» в новій гонці озброєнь, яка найімовірніше за все призведе до поширення подібної або навіть більш потужної наступальної кіберзброї через Інтернет.

  Втім на відміну від ядерної чи хімічної зброї країни розробляють кіберзброю поза будь-якою нормативно-правовою базою. Не існує жодного міжнародного договору або угоди, котрі б обмежували використання кіберзброї, яка може все починаючи з управління окремим комп’ютером і закінчуючи порушенням функціонування критичних для всієї країни мереж телекомунікації та банківської інфраструктури. В інтересах США зараз є добиватися цього (укладення подібної угоди – Ред.) допоки монстр, якого вони випустили, не прийшов додому, щоб там оселитись.
 Першопочатково Stuxnetрозробили зі специфічною метою заразити об’єкт зі збагачення урану в Ірані Natanz. Для цього потрібно було потайки пронести флешку на завод та занести вірус в його приватну та захищену мережу. Втім, незважаючи на ізольованість NatanzStuxnetякимось чином втік у «кіберліс», заразивши в кінцевому підсумку тисячі систем по всьому світу.

загрузка...