Дослідження: українці як слід не володіють ні російською, ні українською мовою

 Поки політики сперечаються про статус державної мови, більше половини жителів України говорять і пишуть з помилками, не володіючи як слід ні російською, ні українською, пише "Корреспондент".

Фахівці Київського міжнародного інституту соціології стверджують, що суржиком спілкуються і пишуть від 11% до 18% українців, або від 5 млн до 8 млн осіб. Більшість любителів змішувати дві мови живуть в східних і центральних областях (21,7%), а найменше їх у Західній Україні (2,5%).

Проте насправді українців, що постійно перекручують мову, істотно більше, але підрахувати їх експерти не беруться. Багато респондентів не визнають своєї недорікуватості, відповідаючи соціологам, що досконало володіють двома мовами. За спостереженнями ведучої радіо "Промінь" Ярини Скуратівської, з якою згодні лінгвісти, грамотною мовою можуть похвалитися від сили 20% населення країни.

Головні носії змішаної мови - вихідці з сіл. Переїжджаючи в мегаполіси і пристосовуючись до російськомовних городянам, вони починають вживати російські слова, хоча їхня фонетика залишається українською.

Суржик активно формувався в Україні ще з кінця XVII століття, коли панівною мовою в Російській імперії, куди вона входила, була російська. Без володіння нею про успішну кар'єру можна було не мріяти. Правда, з набуттям країною незалежності чистішою не стала ні та, ні та мова. Головному редактору Forbes.ua, росіянину Леоніду Бершидському ріжуть слух фрази "как по мне" замість "по-моему", "под домом" та "под офисом", а не "у дома" та "возле офиса".

За даними дослідження, проведеного в 2012 році Інститутом Горшеніна, то однією мовою, то іншою залежно від обставин говорить майже третина школярів. Експерти зазначають, що якщо раніше бідність мови заповнювало читання художньої літератури, то сьогодні молодь здебільшого до нього байдужа. Виросло ціле покоління, яке російської вже не вчило, а української ще не навчилося. Про це свідчать твори та диктанти, де "останівка", "біжучій рядок", "запізнюючійся поїзд" і "самий луччій" набули масштабів лиха.

У нескладному тексті диктанту на півтори сторінки студенти-першокурсники роблять кількадесят граматичних помилок, розповідає доцент кафедри мовознавства Харківського університету ім. Василя Каразіна Микола Зубков, а рекорд - 140 граматичних і більш ніж 50 пунктуаційних помилок в одному тексті, пише видання.

Крім того, засмічує мову молоді й інтернет-сленг - так звана олбанська мова, що навмисно порушує норми орфографії. "Аффтар пеши исчо", "превед", "Зачот" та інші звороти перекочували з Мережі в живе спілкування. Ведмежу послугу надає людині комп'ютерний редактор, що автоматично виправляє помилки. Люди перестають аналізувати самостійно, як правильно пишеться те чи те слово.

Зазначимо, 10 серпня набув чинності закон "Про засади державної мовної політики", що передбачає надання російській мові статусу регіональної.

Статус регіональної російській мові уже надали обласні Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська, Херсонська, Харківська, Миколаївська, а також міська Ізмаїльська, Одеська, Миколаївська, Севастопольська, Луганська, Запорізька, Донецька ради. 20 серпня статус регіональної російській мові надала Харківська міська рада. Крім того, російську мову підтримали в Ялті та Красному Лучі.

У свою чергу Тернопільська облрада відмовилася визнавати мовний закон та вимагає від суддів Конституційного Суду визнати "мовний" закон неконституційним. Івано-Франківськ також відкинув "мовний" закон.

У свою чергу, львівські депутати оскаржили "мовний" закон у КСУ.

20 вересня повідомлялось, що Київрада не розглядатиме жодного проекту рішення щодо реалізації мовного закону в столиці України. Про це заявила заступник Київського міського голови – секретар Київради Галина Герега.

Голова Київської міської державної адміністрації (КМДА) Олександр Попов упевнений, що у Києві не може бути дискусій щодо визнання російської мови регіональною.

Угорська мова стала регіональною в місті Береговому (Закарпаття), а молдавська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області.

У селі Біла Церква Рахівського району на Закарпатті румунську мову визнали як регіональну. Таке рішення ухвалила Білоцерківська сільська рада.

загрузка...