Великий адронний колайдер відновив свою роботу

Великий адронний колайдер після зимових канікул і декількох тижнів тестів вийшов на нормальний режим роботи, йдеться в повідомленні в офіційному мікроблозі Європейської організації ядерних досліджень (CERN), передає РИА "Новости".

"Сезон фізичних досліджень 2011 року розпочався", - йдеться у повідомленні.

Колайдер, який почав працювати в лютому 2010 року після декількох місяців калібрування, ліквідації дрібних неполадок, в грудні того ж року завершив свій перший робочий рік і зупинився до середини лютого 2011 року.

Торік прискорювач працював на половинній енергії - 3,5 тераелектронвольта на жмуток, тоді як проектна енергія становить 7 тераелектронвольт на жмуток. На цій енергії колайдер працюватиме і в 2011 році.

Науковці почали тестувати устаткування і готувати прискорювач до запуску після канікул в середині лютого. Колайдер було знову охолоджено до робочої температури 1,9 Кельвіна, 19 лютого в ньому знову почали циркулювати жмутки протонів.

Пізніше енергію жмутків протонів було вперше після канікул збільшено до 3,5 тераелектронвольт на жмуток. Поки що світність жмутків - кількість протонів на секунду - порівняно низька, лише 10 в 10-му ступені частинок на секунду на квадратний сантиметр (штатна світність становить близько 10 в 32-му ступені частинок). Проте науковці поступово збільшуватимуть світність, концентруючи жмуток за допомогою спеціальних приладів - коліматорів.

Великий адронний колайдер, вартість створення якого перевищила 6 мільярдів євро, - найбільший в історії прискорювач елементарних частинок, створений для отримання принципово нових даних про природу матерії і фундаментальні фізичні закони. Слово "колайдер" утворено від англійського слова collide - "зіштовхувати", і означає, що в ньому стикаються частинки, що летять в протилежні боки, а не жмуток частинок і нерухома мішень, по-іншому цей термін звучить як "прискорювач на зустрічних жмутках".

Створення установки почалося наприкінці 1990-х років, а у вересні 2008 року її було урочисто запущено - фізики успішно провели жмутки протонів в обох напрямах, проте вже через тиждень на прискорювачі сталася велика аварія, пов'язана з виходом одного з магнітів з надпровідного стану. Ремонт колайдера і його модернізація, зокрема, установка системи QPS для захисту від повторення подібних аварій, забрали більш як 14 місяців і потребували 40 мільйонів доларів.

Після повторного запуску в листопаді 2009 року на БАК було досягнуто рекордних енергій зіткнень.

21 вересня минулого року вперше після запуску колайдера дослідники виявили принципово новий ефект, не передбачений нинішньою теорією, - серед сотень частинок, які народжуються під час зіткнень протонів, було виявлено пари, рухи яких з невідомої причини пов'язані один з одним.

Наприкінці жовтня фізики за допомогою детектора CMS вперше зафіксували народження двох Z-бозонів - одна з подій, які можуть свідчити про існування "важкого" варіанту бозона Хіггса. Бозон Хіггса - останній елемент, якого бракує сучасній теорії елементарних частинок, так званій Стандартній моделі. Ця гіпотетична частинка відповідає за маси всіх інших елементарних частинок.

На початку листопада на колайдері також уперше провели експерименти із зіткнення жмутків важких йонів - атомів свинцю з "обідраною" електронною оболонкою. Одна з головних цілей таких експериментів - вивчити особливий стан речовини, так звану кварк-глюонну плазму, з якої складався Всесвіт до того моменту, коли виникли елементарні частинки, протони і нейтрони.

загрузка...