Валютний курс гривні: прогноз на 2010 рік

Основний макроекономічний чинник, що впливає на курс нацвалюти в 2010 році, - стан платіжного балансу. В кінці 2008-го - початку 2009 року однієї з головних причин падіння курсу гривні став різкий відтік валюти з країни.

Із-за світової фінансової кризи знизилися об'єми українського експорту, утворився значний зовнішньоторговельний дефіцит. За рік ситуація вирівнялася: негативне сальдо торгового балансу складає всього $1 млрд проти $12 млрд в кінці 2008-го.

Девальвація фактично врятувала вітчизняну економіку від жорстокого обвалу: зниження вартості гривні з 5 UAH/USD до 8 UAH/USD підтримало експортерів і обмежило надходження імпорту до України. У результаті ВВП України вкачався на 15% (попередні дані), а не на 30% (як побоювався багато хто).

Можливо, в 2010-му зовнішньоторговельний баланс буде навіть в профіциті: мир видирається з кризи, а це означає, що зовнішній попит на сталь, добрива, продукцію машинобудування винен буде рости. При цьому передумов для збільшення імпорту поки немає: купівельна спроможність українців все ще понижена із-за обвалу економіки і девальвації гривні.

У 2009 році посилився відплив капіталу з України по фінансовому рахунку платіжного балансу: банки, компанії і держава розплачувалися по іноземних кредитах. Разом з тим притоки прямих зарубіжних інвестицій практично не спостерігалося. В результаті сформувався дефіцит фінансового рахунку платіжного балансу на рівні $11,8 млрд (проти $13,3 млрд профіциту за аналогічний період минулого року), а загальне негативне сальдо самого платіжного балансу в 2009-му склало $12,8 млрд.

Наступного року корпоративний і держсектор продовжать платити по боргах, але вже в менших об'ємах. У 2009-му загальна сума виплат склала, по різних оцінках, від $25 млрд до $40 млрд, а в 2010-му, за даними Нацбанку, вона досягне $20,3 млрд. Враховуючи, що левова частка зовнішніх боргів в поточному році була реструктуризована, наступного року компанії і банки, ймовірно, також попросять кредиторів відкласти терміни погашення позик, тому відплив капіталу в 2010-му по фінансовому рахунку буде невеликий.

З макроекономічної точки зору перспективи гривні достатньо оптимістичні. Повернення нацвалюти до курсу 5 UAH/USD вже навряд чи можливий, але і істотна девальвація - теж. Проте український дензнак може ослабіти із-за панічної скупки валюти населенням. Цьому можуть сприяти нові проблеми в банківській системі: наприклад, несподіване банкрутство одне з крупних фінустанов. Але і в цьому випадку гривня маловірогідно подешевшає більш ніж на 1–2 грн.

У 2010-му на курс нацвалюти позитивно вплине сума валюти, накопичена фінструктурамі за минулий рік. Валютне кредитування фізліц законодавчо обмежене, при цьому важ рік банки отримували валюту від населення і компаній як виплати по кредитах. Крім того, українці несли гроші в банки на депозити в доларах і євро.

Одна частина цих коштів фінустановами прямує на погашення власних боргів перед іноземними кредиторами, а інша залишається в банківській системі. Поступово банки почнуть розпродавати валюту, що надасть позитивну дію на вартість гривні. При цьому фінструктури напевно понизять прибутковість по валютних внесках (до 4–6% з нинішніх 8–10% річних) - так банкіри стимулюватимуть попит на гривневі внески, по яких ставки доходять до 25% річних.

Сергій Тігипко, міністр економіки в 1999–2000 роках:

- Стабільна гривня - основа відновлення економіки країни після кризи. Наступного року для національної валюти є декілька чинників риски. Головний з них - реальний, а не декларований дефіцит бюджету, який доведеться покривати емісією. У 2009-му влада зробила все, щоб дефіцит бюджету-2010 виявився безпрецедентно високим.

По-перше, кредит МВФ проїдений, а не направлений на пожвавлення економіки. По-друге, практика невідшкодування ПДВ і збору податків авансом знекровила доходи майбутніх періодів. По-третє, рішення про підвищення соцстандартов ухвалювалося непродумано і в популістському чаді. Всі ці чинники тиснутимуть на курс, тим більше що зовнішні джерела запозичень, мабуть, вичерпані, а серйозних інвестицій в найближчій перспективі чекати не доводиться.

Друкарський верстат доведеться включати на повну потужність. Але емісію у жодному випадку не можна направляти на соцвиплати безпосередньо, це шлях до гіперінфляції і гіпердевальвації. Надруковані гроші повинні піти на стимулювання виробництва, перш за все імпортозамещающего. А соціальні програми - фінансувати за рахунок зростання податкових надходжень від ожилої економіки. Інакше, нам доведеться пригадати 1993– 1994 роки.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор центру CASE Ukraine:

- Наступного року гривня продовжить поступово девальвувати, оскільки українська економіка все ще знаходиться в дуже важкому стані. У 2010-му бурхливе зростання економіки як і раніше нереальне. За таких умов зміцнення нацвалюти навряд чи можливо. До того ж в 2010-му на курс гривні значно тиснутиме збільшення об'ємів імпорту.

У поточному році об'єми імпорту істотно знизилися, оскільки споживачі відмовилися від багатьох зарубіжних товарів або замінили їх на вітчизняних. Але кризовий шок пройде, населення і компанії звикнуть жити при новому валютному курсі, при нових цінах на імпорт - і споживання зарубіжних продуктів поступово почне рости.

Серйозний вплив на курс гривні надасть і емісійний чинник: новий президент і прем'єр-міністр можуть спробувати провести емісію вітчизняного дензнака, оскільки інші істотні джерела доходу держбюджету вже вичерпалися, а надання кредитів Україні міжнародними фінансовими організаціями під питанням. До і після виборів курс буде більш-менш стабільним і до початку літа протримається на рівні 8,0–8,5 UAH/USD. До кінця 2010 року гривня подешевшає до 9,5 UAH/USD, а середньорічний курс складе 8,5 UAH/USD.

загрузка...