Звіробій звичайний. Лікування звіробоєм. Квітка звіробою.

божа крівця, заяча крівця, кривавник, стокрівця, Іванове зіллє, святоянське зіллє, пожарниця;
зверобой продырявленый
Цвіте з червня до вересня
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану на початку цвітіння рослини. Строк придатності сировини - 3 роки.
Цілюща дія
Найчастіше рослину використовують при хворобах травного тракту. Препарати звіробою звичайного зменшують спазми кишок та жовчогінних шляхів, нормалізують видільну функцію шлункових залоз, розширюють кровоносні судини, посилюють кровообіг, виявляють протизапальну дію на слизові оболонки травного тракту, в'яжучу та бактеріостатичну дію.
Застосування звіроброю дає добрий терапевтичний ефект при дискінезіях жовчних шляхів, гепатитах, застої жовчі в жовчному міхурі, холециститах, жовчнокам'яній хворобі (у початковій стадії), гіпоацидному гастриті, метеоризмі, гострих і хронічних колітах, простих і кривавих проносах та геморої.
Як сечогінний засіб звіробой використовують при нирковокам'яній хворобі (у початковій стадії) та при зниженні фільтраційної здатності нирок.
Настоянка трави звіробою звичайного виявилася ефективною при інвазії гостриками (гіменолепідоз і ентеробіоз).
Препарати звіробою знімають спазм кровоносних судин (особливо капілярів), поліпшують венозний кровообіг і кровопостачання деяких внутрішніх органів, виявляють капілярозміцнюючу дію.
В ряді випадків звіробій призначають при порушеннях периферичного кровообігу з явищами застою, при мікроциркуляторних розладах.
Особливістю цієї рослини є її здатність підвищувати чутливість шкіри до ультрафіолетового проміння.
Препарати звіробою ефективні й при розладах нервової системи, нейродистонії, мігрені та при нічному нетриманні сечі у дітей.
При місцевому застосуванні звіробою з особливою силою проявляється його протизапальна, в'яжуча і бактеріостатична властивості.
Так, звіробійну олію з успіхом використовують при опіках, гінгівітах, пітиріазі обличчя, виразці гомілки та для гоєння ран.
Звіробоєву олію виготовляли, настоюючи не менше трьох тижднів у соняшниковій (ще краще у мигдалевій) олії, квітки звіробою у співвідношенні: дві частини квітів на чотири частини олії.
У стоматології настоянку і настій трави звіробою використовують для полоскання ротової порожнини і змазувань ясен при неприємному запаху з рота, гінгівітах і стоматитах.
У гінекологічній практиці настій трави використовують для спринцювань при запальних захворюваннях піхви, а звіробійну олію (у вигляді тампонів) - для лікування ерозії шийки матки.
У народній медицині, крім зазначених вище випадках, звіробій звичайний використовують також при поліартриті, ішіасі, подагрі, туберкульозі легень з кровохарканням, мастопатії, різних запальних процесах, фурункулах тощо.


ВНУТРІШНЬО - відвар трави (10 г або півтори стол. ложки сировини на 200 мл окропу) по 1/3 склянки 3 рази на день за 30 хвилин до їжі;
настоянку трави (у співвідношенні 1:5 на 40%-вому спирті) по 40-50 крапель 3-4 рази на день;
настій трави для вигнання глистів (15 г сировини на 100 мл окропу) по 90-150 мл 3 рази на деньпротягом трьох днів (дітям від одного до семи років), в останній день дають проносну сіль, а всього проводять такі цикли з проміжками 10-12 днів;
напар однієї стол. ложки суміші травим звіробою звичайного, деревію звичайного і коріння дягелю лікарського (порівну) на склянці окропу випивають за півгодини перед сном при розумовій перевтомі, нервовому перенапруженні та безсонні.
ЗОВНІШНЬО - звіробійна олія (20 г свіжих суцвіть на 200 мл соняшникової олії, настоюють 14 днів, проціджують) для змащуванняхворих місць;
настоянку трави (у співвідношенні 1:5, на 40%-вому спирті) по 30-40 крапель на півсклянки води для полоскань;
настій трави (2 стол. ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) для спирнцювань (перед використанням розводять теплою кип'яченою водою у співвідношенні 1:5);
суміш трави звіробою звичайного, кори дуба звичайного, коріння кропиви дводомної, пелюсток троянди білої, суцвіть цмину піскового, трави грициків звичайних, омели білої, кори верби білої, насіння льону звичайного, коренів живокосту лікарського, алтеї лікарської, трави гірчака перцевого і квіток нагідок лікарських (порівну) готують як відвар (4 стол. ложки суміші на 2-3 л окропу, кип'ятять 20 хвилин, негайно проціджують) і використовують для спринцювань двічі на день (вранці і ввечері) при білях.

---

Звіробій звичайний відомий з давніх часів, з ним пов'язано багато легенд і повір'їв. Цю рослину вважали чарівною, здатною поліпшити дитячий сон - якщо зашити в подушку, відганяти злих духів, усілякі хвороби. У народі його вважають травою від 99 хвороб.
Авіцена писав: "Якщо пити звіробій сорок днів підряд - він вилікує запалення сідничного нерва".

ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗВІРОБОЮ
Звіробій відомий насамперед як лікарська рослина, що містить гіперцетин, флавоноїди, гіперозид, рутин, каротин; багатий на вітаміни С, РР, дубильні речовини. Звіробій має бактерицидну властивість. Із сушеної трави готують настоянки, відвари, що знімають біль при колітах, запаленні ясен. Примочки загоюють рани, лікують шкірні захворювання.
Найчастіше звіробій звичайний використовують при хворобах травного тракту. Його препарати зменшують спазми кишок та жовчних шляхів, нормалізують видільну функцію шлункових залоз, розширюють кровоносні судини, посилюють кровообіг, виявляють протизапальну дію на слизові оболонки травного тракту, в'яжучу та бактеріостатичну дію. Застосування звіробою дає добрий терапевтичний ефект при дискінезії жовчних шляхів, гепатитах, застої жовчі в жовчному міхурі, холециститах, жовчнокам'яній хворобі (у початковій стадії), метеоризмі, колітах, проносах та геморої. Настоянка звіробою ефективна при інвазії гостриками. Препарати звіробою знімають спазм кровоносних судин (особливо капілярів), поліпшують венозний кровообіг і кровопостачання деяких внутрішніх органів, виявляють капілярозміцнювальну дію. Ефективні при розладах нервової системи, мігрені та при нічному нетриманні сечі у дітей.
При місцевому застосуванні звіробою виявляється його протизапальна, в'яжуча і бактеріостатична властивості. Так, звіробійну олію з успіхом використовують при опіках, гінгівітах, для гоєння ран. У стоматології настій і настоянку трави звіробою використовують для полоскання ротової порожнини і змазування ясен при неприємному запаху з рота, гінгівітах і стоматитах. У гінекологічній практиці настій трави використовують для спринцювань при запальних захворюваннях піхви, а звіробійну олію (у вигляді тампонів) - для лікування ерозії шийки матки.

ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ І ЗАСТОСУВАННЯ ЗВІРОБОЮ!
Внутрішньо - відвар трави (10 г, або півтори столові ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3 рази на день за 30 хвилин до їди; настоянку трави (1:5, на 40% спирті) по 40-50 крапель 3-4 рази на день.
Від глистів: 15 г сировини на 100 мл окропу, вживати по 90-150 мл 3 рази на день протягом трьох днів (дітям від одного до семи років), в останній день дають проносну сіль, всього проводять три такі цикли з проміжками 10-12 днів.
При розумовій перевтомі, нервовому перенапруженні та безсонні: напар однієї столової ложки суміші трави звіробою звичайного, деревію звичайного і коріння дягелю лікарського (порівну) на склянці окропу випивають за півгодини перед сном.

ЗАГОТІВЛЯ
У період цвітіння зрізують верхню квітучу частину на 30-35 см. Сушать у затемненому місці з доброю вентиляцією. Сушену траву краще зберігати в паперових пакетах, темному скляному посуді в прохолодному місці.

ЗВІРОБІЙНА ОЛІЯ
Узяти одну частину свіжих квіток звіробою і залити 10 частинами лляної чи соняшникової олії. Настоювати протягом 2 тижнів, аж поки олія не почервоніє. Можна готувати за іншим рецептом (тоді настій буде концентрованішим): 1 частина звіробою - 2 частини олії. Тут добре використати олію маслинову, рафіновану кукурудзяну чи соняшникову, настоювати 3 тижні.
Звіробійну олію використовують для лікування ран, виразок, наривів, розпушених ясен, уражень слизової оболонки рота. Усередину вживають для зміцнення серцевого м'яза.

---

Настоянку і настої  рекомендують для змазування ясен і полоскань при альвеолярній піорєє, стоматитах, гингивітах, поганому запаху з рота.

Свіже листя звіробою і шавлії дикого (узяти порівну) розтерти з свіжим свинячим салом, вичавити через марлю. Зберігати в закупореній банці. Вживати як мазь для загоєння ран і садна.

При ударах, візьміть велику щіпку звіробою, залийте 0,5 л кип’ятку, прокип’ятіть. Остудите, змочите в настої чисту бавовняну серветку і, скрутивши її в декілька шарів, прикладете до хворого місця на ніч. Щоб настій не висихав, накроюйте його зверху целофаном і, для утеплення, шарфом.

Звіробій, квіти і трава. 40 р. сушеної трави з квітами на 1 літр кип’ятку. Наполягти, укутавши на 2-3 години. Приймати без норми замість чаю і води при нетриманні сечі. Стакан сподіваючись і трави звіробою, прийнятий перед сном, зберігає дитину і дорослого від сечовипускання в ліжку (мимовільного) уві сні.

Чай з травою звіробою. Звіробій ретельно подрібнюють дерев′яним товкачем в дерев′яній ступі і п’ють з ним чай. Це прекрасна легеня жовчогінний засіб. У присутності звіробою будь-яка трава заварюється краще, ніж без нього.

3-4 столових ложки трави звіробій заливаються 2 літрами води і кип’ятяться 15-20 хвилин, після цього відвар, що вийшов, застосовується для спринцювання при молочнику.

Звіробій продірявлений . Укріпити волосся і запобігти випаданню волосся допоможе настій з трави для обполіскування волосся після миття.

Наполяжи трави звіробою . Залити 10 г трави 15 мл кип’ятку, наполягати 1 годину, процідити. Застосовувати для примочок при висипі угрів.

загрузка...